У липні українські театри завершують сезон, проте до середини місяця є нагода побачити як найгучніші постановки року, так і прем’єри: від «Троянства» Давида Петросяна до «Ukrainomania» у театрі Заньковецької у Львові.
«Троянство»
Національний академічний театр ім. І. Франка
Найбільш обговорювана та резонансна вистава сезону — це «Троянство» у постановці Давида Петросяна. Дія п’єси, написаної одним із найвпливовіших драматургів України, засновником руху нової драми Максимом Курочкіним, розгортається до початку повномасштабного вторгнення. За сюжетом, сценаристу замовляють адаптацію «Енеїди». Автор починає переосмислювати міф, ставлячи в центр уваги не Енея, якого в його історії немає, а тих, хто залишився поза увагою й не потрапив на сторінки поем Вергілія та Котляревського. Однак такий погляд на знайому історію викликає застереження у творчої команди, і вони поступово трансформують розповідь у звичний формат народного бурлеску. Автор балансує між бажанням сподобатися та зберегти власну позицію, проте завершити історію йому так і не вдається.
«Троянство» — вистава, яку варто побачити, і якщо доведеться обрати лише одну до завершення сезону, нехай це буде саме вона. Насамперед через фірмову холодну іронію Петросяна, з якою режисер препарує суспільство і нас із вами; завдяки чудовим акторським роботам — зокрема, директора театру Франка Євгена Нищука, який виконує роль патетичного та самозакоханого продюсера, що керує проєктом; а також за концептуальну та інтелектуальну сценографію художниці Ольги Штейн.
Реклама.
2 липня
«Ой, не ходи Грицю»
Національний академічний театр Лесі Українки
Сучасна інтерпретація п’єси Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» переносить знайому історію кохання та зради у контекст сучасних міських околиць. 22-річний режисер Максим Свець, студент майстерні Івана Уривського, трактує класичну п’єсу Старицького про сільських хлопців, закоханих у норовливу Марусю, як напружену та нервову драму про байдужих молодих людей, які насправді не люблять нікого, включно із собою. Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного елемента — фотокабіни, що стає не лише частиною побуту, але й символом ілюзії близькості, прагнення бути поміченим та страху бути впізнаним, як зазначають у театрі. Над сценографією працював Петро Богомазов, а головні ролі виконують яскраві студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яких ми обов’язково побачимо на провідних сценах Києва.
5 липня
«Комахи»
Театр оперети
«Комахи» — це мюзикл Оксани Тараненко, створений за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах» 1923 року. У центрі сюжету — поет Фелікс, який уві сні потрапляє до химерного світу, де люди набувають подоби жорстоких комах. Перед ним постає складний вибір: залишитися вірним собі чи прийняти правила бездушної реальності, де слово стає засобом маніпуляції, а успіх, гроші та влада вимагають надто високої ціни. У театрі повідомляють, що композитор Іван Небесний та автор тексту й лібрето Микола Бровченко створили сучасний фантасмагоричний мюзикл про вибір між людяністю та спокусою втратити себе.
8 липня
«Жизель»
Національна опера України
Якщо ви роздумуєте над тим, якою виставою завершити свій театральний сезон, то балет «Жизель» — це завжди вдалий вибір. Це один із найпопулярніших балетів у репертуарі Національної опери, зірковий склад якого включає: у партіях Жизелі та Альберта (у різних складах) виступають зірки театру Анастасія Шевченко, Ілона Кравченко, Катерина Миклуха та Ян Ваня, Микита Сухоруков і Даниїл Пащук.
8 липня
«Смерть комівояжера»
Національний академічний театр Лесі Українки
У Театрі Лесі тривають репетиції культової п’єси «Смерть комівояжера» лауреата Пулітцерівської премії Артура Міллера, яка не сходить зі сцени Бродвею понад 70 років. Вона розповідає про Віллі Ломана, який усе життя прагнув успіху, але зрештою залишився у боргах і зневірився. Роль Ломана виконує відомий актор Станіслав Боклан.
«Смерть комівояжера» — це історія, що відбувається поруч із нами, — зазначає режисер Кирило Кашліков, розповідаючи про нову постановку. — Про мрію, про любов, про вміння та невміння любити. Про батьків, які прагнуть зробити своїх дітей щасливими, але часом не чують, чого вони насправді хочуть».
Музичне оформлення вистави створив соліст гурту Шмальгаузен Михайло Матюхін, а над сценографією працює Петро Богомазов. Серед акторів, задіяних у виставі, — Віталій Салій, Олександра Єна, Кирило Парастаєв, Юрій Родіонов.
9, 10 липня
«Ucrainomania. Ревю одного життя»
11, 12 липня, Театр Марії Заньковецької
Постановка, створена у співпраці Львівського театру імені Марії Заньковецької та віденського Фолькстеатру, присвячена постаті Йозефа Рота — відомого австрійського письменника та журналіста.
У середині 1920-х років Йозеф Рот відвідав свою колишню батьківщину: Львів, тодішній Лемберг, та галицькі околиці, розташовані на території сучасної України. Ще за кілька років до того письменник і репортер, який народився 1894 року в переважно єврейських Бродах, писав у берлінській газеті: «Іноді нація стає модерною. Тепер це українці». Майже через сто років віденський Фолькстеатр разом із театром Марії Заньковецької вирушає слідами Йозефа Рота, відвідуючи Відень, Броди та Львів. Спільна подорож згодом перетворюється на виставу — як у Відні, так і у Львові.
У виставі задіяні Соломія Кирилова, Ігор Білиць, Єлизавета Цілик та інші.