Українка, яка прожила в Норвегії за фахом понад чотири роки, стикається з фінансовими труднощами, повною відстороненістю місцевих жителів і серйозно розмірковує про повернення на батьківщину.
Північне сяйво в Норвегії / © pixabay.com
Переїзд до однієї з найзаможніших європейських країн не гарантує фінансової стабільності та легкого життя, а реалії еміграції часто виявляються надто суворими та самотніми.
Своїм відвертим досвідом життя в Норвегії поділилася українка на власній сторінці в Instagram, розвінчуючи популярні уявлення про захмарні європейські статки та швидку адаптацію.
Дівчина мешкає в країні вже понад чотири роки і, незважаючи на те, що від самого початку працює за своєю спеціальністю, досі не має жодних заощаджень. За її словами, вся зароблена плата повністю витрачається на базове забезпечення: оренду житла, комунальні послуги, страхування автомобіля і собаки, продукти харчування та оплату доріг.
«Зарплата в 50 тисяч крон (приблизно 5 тисяч доларів) чистими — це не тільки моя мрія, але й мрія багатьох місцевих мешканців», — зізнається українка.
Мовний бар’єр та хронічна самотність
Іншою серйозною проблемою стала соціальна ізоляція. Дівчина розповідає, що за весь цей час так і не змогла знайти друзів чи навіть приятелів — ні серед норвежців, ні серед співвітчизників. Вона пояснює це надзвичайною замкнутістю місцевого населення та значною різницею в менталітеті. Норвежці, як правило, формують своє близьке коло спілкування ще зі шкільних років, і потрапити туди іноземцю практично неможливо.
Крім того, емігрантка відкрито визнає, що її знання мови за чотири роки залишилося на базовому рівні А2. Оскільки на роботі від неї вимагали лише англійської, вивчати складну норвезьку після емоційно виснажливих робочих буднів виявилося надзвичайно складним завданням.
Роздуми про повернення додому
Через те, що життя в Норвегії стало повною протилежністю українському побуту, дівчина гостро відчуває тугу за рідним домом та звичним середовищем. Зараз вона серйозно розглядає можливість повернення до України одразу після завершення війни, або, можливо, навіть не дожидаючись її фіналу.
«Бо я сумую за звичним, рідним і таким своїм, якого тут так бракує. Життя тут буквально протилежність нашому в Україні», — підсумувала дівчина.
Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість продовження тимчасового захисту для українців до березня 2028 року, проте оновлена Директива може стати вибірковою.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати
Source: tsn.ua