«Сирени» – це нова та захоплива пропозиція від Netflix, яка захоплює з самого початку. Цей серіал я проковтнув за один раз – не лише завдяки захопливому сюжету, а й завдяки рідкісному поєднанню захопливих акторів, стильних декорацій та майже невловимого містицизму, що пронизує оповідь. Сама назва натякає на грецьку міфологію, натякаючи на тонку взаємодію символів та посилань, і серіал виправдовує це очікування, навіть якщо не йде традиційним фентезійним шляхом.
Головна героїня, Девон, яку грає Меган Фейхі, бореться з алкоголізмом, доглядаючи за своїм батьком, який страждає на деменцію. Намагаючись полегшити свій тягар, вона звертається до своєї молодшої сестри, Сімони (Міллі Алкок), яка вже давно поринула у свій гламурний та розкішний спосіб життя. Однак вона працює на загадкову мільярдерку Мікаелу (Джуліанна Мур), і, занурюючись глибше в цей своєрідний світ, Девон починає відчувати, що з її сестрою щось не так.
Серіал поступово розгортається, подібно до сучасної притчі. Сімона зазнає разючої трансформації: пластичні операції, оновлений спосіб життя та нові, незвичайні стосунки. Мікаела нагадує культову фігуру; зациклена на «природності», вона контролює не лише своїх послідовників, а й власного чоловіка, якого грає Кевін Бейкон. Здається, що оточуючі перебувають під її чарами, що спонукає Девон відчути нагальну потребу врятувати свою сестру. Однак Сімона, здається, не поспішає звільнятися.
Хоча «Сирени» не класифікуються як фентезі, вони пронизані атмосферою магії та нереальності. Вони радше слугують метафорою: сирени, ці міфологічні істоти, які спокушають і руйнують, резонують у всьому серіалі своїми тонами, музикою та загальною атмосферою. Саундтрек, який, здавалося б, виконують русалки, супроводжує кожен епізод, підкреслюючи тонку межу між реальністю та ілюзією.
Персонаж Мікаели, яку зіграла Джуліанна Мур, є центральною загадкою серіалу. Вона втілює стародавнє божество в сучасному контексті: мешкаючи на відокремленому острові, вона приваблює людей, які загіпнотизовані її риторикою та ідеологією. Навколо неї формується своєрідний культ — утопічний, але водночас тривожний. Спочатку Сімона потрапляє в пастку цієї привабливості, а потім Девон опиняється дезорієнтованою та стикається з власними страхами та прагненнями.
Важливо усвідомити, що серіал базується на драмі, багатому на психологічні тонкощі, а не на екшені чи магії. Він розповідає історію двох сестер, які опинилися у складній моральній дилемі, де межі між героями та лиходіями розмиті. Кожен персонаж переслідує власні цілі: одні прагнуть зцілення, інші прагнуть контролю, а деякі просто хочуть відчувати себе потрібними. На цьому тлі серіал слугує нюансованою сатирою на класову нерівність, ізоляцію, духовні порожнечі та прагнення заповнити їх чужою істиною.
Підсумок може розчарувати тих, хто очікує традиційної розв'язки. Не буде жодної «розборки» чи катарсису — лише тиха та зворушлива еволюція. Персонажі ніби міняються ролями, і вікова історія повторюється: пригноблені стають гнобителями. Це підносить серіал до статусу притчі, не пропонуючи простих відповідей, але залишаючи незабутнє враження.
Тим не менш, «Сирени» варті перегляду, хоча б заради акторської гри. Джуліанна Мур тут справді неземна — витончена, загадкова та владна. Міллі Алкок та Меган Фейхі чудово доповнюють її, надаючи своїм ролям глибини та яскравості. Цей серіал зосереджений не на дії, а на настроях та почуттях, які не піддаються раціональному поясненню — подібно до співу сирен, що заманює вас до прірви, від якої ви не можете відвернутися.
Джерело: ukr.media
