У медійному секторі, як і раніше, працюють переважно жінки. Дослідження «Гендерний профіль українських медіа» показує, що 58% працівників ЗМІ – жінки, а 42% – чоловіки.
Про це повідомили фахівці на презентації дослідження в Укрінформі.
«Ми вже спостерігаємо вплив ґендерного балансу серед медіа-професіоналів на контент, а також позитивні зміни, які він несе», — зазначила Олена Ніцко, відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Крім того, міністр водних ресурсів зазначив, що помітні зрушення помітні і в рекламному секторі, де значно зменшилася гендерна дискримінація.
«Досягнення гендерної рівності, як і будь-які демократичні зміни, — це довгий шлях. Наші багаторічні зусилля свідчать про те, що ми досягли певного прогресу на цьому шляху… Дослідження «Гендерний профіль українських медіа» є ефективним інструментом, який дає нам конкретні дані про поточний стан, які ми можемо використати для подальшого вдосконалення», — наголосила Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики України.
Крім того, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що дискусії навколо гендерної рівності в країні – це не просто відповідь на міжнародні тенденції чи вимоги європейських партнерів. «Це є логічною фазою в еволюції нашого суспільства», — зауважив він.
«Я вірю, що ми спільно виробимо спільне бачення щодо того, як покращити гендерний баланс і посилити механізми рівності в різних секторах, включаючи батьківство та соціальну політику», – наголосила парламентарій.
Він також підкреслив, що молоде покоління українців демонструє набагато більше розуміння та відданості гендерній рівності.
Юрчишин запевнив, що якщо буде потреба залучити парламент до формування та втілення відповідних ініціатив щодо гендерної рівності, то це буде реалізовано.
«Рівність потребує подальшого вдосконалення. Рівні можливості мають постійно розвиватися. Ми повинні не лише зберегти наші нинішні досягнення, але й просувати їх… Якщо ми досягли точки, коли ми можемо обговорювати необхідність сприяння гендерному балансу в наших ЗМІ після 11 років війни та чотирьох років після початку повномасштабного вторгнення, тоді наша демократія має значну цінність», – підкреслила політик.
«Медіа-сектор залишається сферою, де більшість співробітників – жінки. В опитаних редакціях 58% – жінки та 42% – чоловіки. Порівняно з минулорічними показниками частка жінок зросла. Проте важливо зазначити, що вибірка для цього опитування також ширша», – повідомила аналітик, член ГО «Жінки в медіа» Зоя Красовська.
За її словами, серед топ-менеджерів українських ЗМІ 51% жінок і 49% чоловіків. Крім того, жінки домінують на посадах керівників відділів (64%), ведучих (69%) та журналістів (75%), тоді як чоловіків більше на посадах, пов’язаних із обслуговуванням програм (53%) та технічними ролями (56%).
Красовська також зауважила, що чим молодша вікова група працівників, тим більше жінок.
Найбільший відсоток молодих жінок працює журналістами – 81%, а чоловіків – 19%. Як ведучі жінки становлять 75%, а чоловіки – 25%. Серед фрілансерів жінки становлять 71%, а чоловіки – 29%.
При цьому аналітик зазначив, що гнучка політика щодо соціального захисту, батьківства, опіки та досягнення балансу між особистим і професійним життям найчастіше застосовується до жінок.
«Цей аспект має підштовхнути медіа-лідерів до того, щоб ці політики були чітко визначеними, сформульованими та доступними для всіх медіа-працівників», – підкреслила вона.
Опитування також включало запитання щодо підтримки ЗМІ нинішніх або колишніх військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин.
“72% редакцій повідомили, що такі ініціативи не реалізуються, або таких випадків немає серед співробітників. Натомість 20% зазначили, що мають практику надання допомоги пораненим бійцям і підтримки їхніх сімей або сімей загиблих. Крім того, ми поцікавилися, чи надають ЗМІ підтримку працюючим ветеранам бойових дій. 70% заявили, що така практика не реалізується, або немає ветеранів серед співробітників, і лише 8% зазначили, що ветерани отримують певні переваги при працевлаштуванні», – підкреслила Красовська.
Експерт підкреслив, що таку політику необхідно розробляти та запроваджувати в ЗМІ.
Загалом у дослідженні проаналізовано 492 анкети ЗМІ, в яких працює понад 8900 осіб.
У 2024 році дослідження охопило не лише аудіовізуальні медіа (телебачення та радіо), а й друковані та онлайн-видання, надаючи більш комплексне уявлення про гендерний баланс в українському медіаландшафті.
Захід є частиною проекту «Мережа ґендерних аналітичних центрів: зміцнення спроможності для передової розробки політики, оцінки впливу, стратегічної адвокації та цілеспрямованих політичних комунікацій», який реалізує Український жіночий фонд за підтримки Європейського Союзу.
