Біологи вивчили, як сірі кити харчуються зоопланктоном на мілководді біля західного узбережжя Північної Америки.
Виявилося, що кити випускають бульбашки, щоб полегшити занурення. Найчастіше так роблять великі особини. Про це йдеться в науковій статті на сайті Wiley Online Library.
Бульбашки для сірих китів стали багатофункціональним інструментом. Вони допомагають китам занурюватися у воду і заганяти здобич у кут. Є припущення, що бульбашки також можуть використовуватися для спілкування.
Тварини завжди прагнуть економити енергію. Наприклад, тіло риб обтічне, щоб мінімізувати опір води. Процес харчування вимагає великих енерговитрат, оскільки тварина одночасно отримує і витрачає ресурси.
Морські ссавці, такі як північні морські слони, змушені витрачати багато енергії та часу на полювання. Вони адаптуються до різного тиску і затримують дихання. Деякі тварини, наприклад, видихають, щоб легше занурюватися, якщо здобич перебуває на глибині. Але як чинять ті, хто харчується на мілководді, як кити?
Біологи з Європи та США вивчили сірих китів, які годуються на мілководді. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Ecology and Evolution, вчені підтвердили, що бульбашки допомагають китам економити енергію і легше занурюватися. Для цього вони проаналізували відеозаписи з дронів, зроблені за сім років.
Досліджувана група складалася з 75 сірих китів, які з червня по листопад годуються біля берегів Північної Каліфорнії та Британської Колумбії на глибині менше ніж 20 метрів. Кити їдять зоопланктон та інших безхребетних. Вони використовують різні тактики полювання: вертикально завмирають з опущеною головою, рухаються боком або вперед біля самого дна. Вертикальна “стійка на голові” виявилася найпопулярнішою, хоча й енерговитратною.
Послідовні фотографії, витягнуті з відеозапису з дрона, на яких зображені вибухи бульбашок, зроблені сірими китами під час “стійки на голові” (а), нерухомого плавання на боці (б), годування під водою (в). На зображеннях 1-5 у кожній панелі показано вибух бульбашки від початку видиху (1) до продовження годування кита після того, як бульбашка розсіялася на поверхні (5) © Ecology and Evolution, Clara N. Bird et al.
Кити випускали бульбашки в середньому через 27 секунд після початку занурення, найчастіше у вертикальному положенні. Довші кити, яким складніше занурюватися, випускали бульбашки частіше. Це збільшувало час їхнього перебування під водою і, ймовірно, допомагало економити кисень.
Інші види китів, такі як кашалоти і гренландські кити, також використовують бульбашки для занурення. Горбаті кити заганяють здобич за допомогою бульбашок. Існує припущення, що сірі кити можуть спілкуватися через бульбашки, але поки даних недостатньо. Можливо, вибухи бульбашок – це поведінкова адаптація, що передається через навчання в групі.
