З невеликого кола друзів-активістів за рік Spilka NYC перетворилась на ефективну платформу, що об’єднує в Нью-Йорку українців та симпатиків України. “Спілка” збирає кошти на підтримку фондів і локальних організацій, що опікуються співвітчизниками у Штатах, забезпечує гуманітарною допомогою постраждалих від російської агресії, а також просуває рідну культуру. За два з половиною роки активісти організували численні музичні вечірки, покази українського кіно, книжкові презентації та виставки. Торік навесні представили в Нью-Йорку фотоальбом Saints Саші Маслова, присвячений військовим Сил оборони. За пів року, восени, організували груповий проєкт фотографів з України, США, Франції, Німеччини та Великої Британії у паризькій галереї Galerie Géraldine Banier про українських дітей. Запустили лінію благодійного мерчу Archive of Forms кураторки Анни-Марії Кучеренко у співпраці з дизайнерами й художниками. Серед них – бренд Anton Belinskiy та митець Володимир Павлов.
Антон Біттер, Катя Лав, Анна Лисенко, Олег Пташник, Артем Величко, Влад Мамай, Олена Шкода, Кобі Монтандон
Реклама.
Нью-йоркська Spilka виникла в лютому 2022 року, коли містом ширилися перші демонстрації на підтримку України. “Нам хотілося організувати подію, на якій би люди не просто донатили, але й знайомилися з нашою культурою та традиціями”, – каже співзасновник, диджей Артем Величко. Так виникла ідея варити борщ для американців і збирати пожертви для України.
Організація охоплює професіоналів креативної сфери: крім Величка, це фотографка Олена Шкода, актор Влад Мамай, ювелір Антон Біттер, дизайнер Олег Пташник, музикант Кобі Монтандон і програмістка Катерина Лав. Усі – вихідці з України, які ще задовго до повномасштабного вторгнення мешкали у Нью-Йорку. “У нас немає лідерів чи керівників, всі займаються всім, тому ми й називаємося “Спілкою”, – розповідає Олена. – Кожен надихає іншого, і саме так, дуже природним шляхом, ми розвиваємося”.
Мета колективу – щоб якомога більше американців дізналися про Україну та закохалися в її культуру, сучасну й цікаву
Першими проєкти “Спілки” підтримували близькі, потім стали доєднуватися друзі друзів – спільнота почала розширюватись. Волонтерам почали допомагати американські колективи, зокрема з музичної спільноти: чимало диджеїв долучалися до благодійних подій, кошти до Spilka NYC передавали також організатори нью-йоркських вечірок.
За 2,5 року повномасштабної війни Spilka NYC влаштувала більш ніж 20 подій. Кількість учасників, які в той чи інший спосіб долучилися до проведення, сягнула понад 200 осіб. Спільнота вийшла за межі Нью-Йорка – на початку лютого минулого року власна “Спілка” з’явилась у Парижі. Наприкінці цього літа організації разом завершили великий проєкт в Україні – побудували бомбосховище для школи та дитячого садочка в Королівці, деокупованому у квітні 2022 року селі на Київщині.
У “Спілки” немає лідерів чи керівників – кожен учасник надихає іншого. Саме так організація розвивається
Одним зі способів нагадати про повномасштабну війну і популяризувати культуру рідної країни стала виставка на майданчику організації ChaShaMa “Українські перспективи: фотографія від 1940-х років – дотепер”. Проєкт став результатом відкритого конкурсу. Роботи фотографів-українців – а серед них такі зірки сучасної фотографії, як Олена Ємчук, Олена Шубач, Саша Маслов, Максим Дондюк, а також молоді авторки Яна Кононова та Іра Лупу, – представили разом із творами авторів фотоагенції Magnum, частину світлин виставили на онлайн-аукціон. Отримані кошти спрямували на укриття в Королівці. Окрім благодійної мети, виставку супроводжувала публічна програма з низкою презентацій і дискусій та важливою розмовою про деколонізацію українського мистецтва.
У планах Spilka NYC на наступний рік – видати зін та представити другу частину експозиції з робіт, які ще не виставлялися. Тим часом команда шукає інші способи говорити про українську культуру, зокрема через колаборації креативних бізнесів, моди і мистецтва. Учасники наголошують: їхня мета – щоб якомога більше американців не просто дізналися про Україну, але й закохалися в її культуру, сучасну й цікаву.
Фото: Elizabeth Orlovska
Текст: Аміна Ахмед
