Цьогорічна осінь зовсім не балує нас теплою дниною. У смутні дощові вечори нам усім не вистачає краплини затишку.
У цій добірці на вас чекають добрі, сповнені оптимізму, зігрівальні для серця книги, а також твори, пронизані атмосферою нудьги та меланхолії, під настрій погоді за вікном. Але кожна з них допоможе вам відчути себе більш впевнено, занурить у дивовижну атмосферу та зігріє у ці сирі дні похмурої осені.
Ернест Гемінґвей «Свято, яке завжди з тобою»
«Свято, яке завжди з тобою» — це спогади Гемінґвея про перші роки життя в Парижі, про його розвиток як автора, про знайомства з іншими відомими митцями.
Мене вразила меланхолійна атмосфера книги: пізня осінь, пронизливий вітер, вогкий сніг. Автор змальовує свої паризькі будні. Чітко окресленого сюжету тут немає. Це лише ескізи з життя молодого письменника — злидні, прагнення заробляти творчістю, втрата всіх рукописів, що були у валізі, яку викрали, опис трапез, роботи над новелами, але переважну частину займає спілкування Гемінґвея з іншими авторами — він був в колі своїх колег по перу, видатними і не дуже.
Івлін Во «Повернення в Брайдсхед»
У своєму романі «Повернення до Брайдсхеду» Івлін Во влучно відображає настрої 20-го сторіччя: радісний початок і наступна сірість, жахіття війни.
Розгортання роману починається під час Другої світової війни, коли основний персонаж, офіцер Чарльз Райдер, випадково опиняється в маєтку Брайдсхед, де зараз розміщується його військова частина. Це повернення змушує його зануритися у спогади про свою юність у 1920-х роках: студентські роки в Оксфорді, зустріч з аристократичною родиною Флайтів та їхнім родовим маєтком, безтурботність та оптимізм молодості. Проте безтурботний час поступається місцем дорослому життю, сповненому тривог та розчарувань.
«Повернення в Брайдсхед» — це твір про товаришування, любов, тугу за минулим, протиріччя між особистими переконаннями та релігією.
Донна Тартт «Таємна історія»
Цей роман чудово підходить для читання у дощову погоду, адже його настрій, атмосфера якраз відповідає сірій, меланхолійній погоді за вікном.
Роман починається з того, що ми дізнаємось ім'я загиблого героя, а також тих, хто винен у його смерті. А згодом автор переміщує нас на початок історії, і основний герой починає свою розповідь про те, що трапилось.
У романі розповідається про шістьох студентів, що вивчають давньогрецьку, а їхнім педагогом є харизматичний та загадковий Джуліан, котрий утворив навколо себе та своїх обраних студентів ауру елітарності. Потрапити до його групи практично нереально. Основний герой стає шостим студентом у групі, а також учасником злочину, про який згадується на початку книги.
Якщо дуже стисло, то цей роман про те, як антична філософія довела героїв до безумства.
Емілі Бронте «Буремний перевал»
«Буремний перевал» — це оповідь двох родин, а точніше двох поколінь двох родин. А також це історія про кохання, але кохання не світле, як прийнято в романах, а деструктивне, болісне і навіть месника. Основний герой, Гіткліфф, закоханий у Кетрін і розчарований у своїй любові, ладен помститися за те, що в нього відібрали. Його відчуття ненависті стає таким же сильним, як і відчуття кохання.
Ця книга асоціюється з дощем, поривами вітру, сирістю. Саме те, що потрібно для дощової погоди.
Пітер Боланд «Вбивства та кексики»
Фіона, Сью та Дейзі — три чарівні пані на пенсії, що працюють у невеликому благодійному магазинчику. Вони ведуть тихе життя з кавовими посиденьками по вівторках і прогулянками милими вуличками Саутборна. Але їхній спокій порушує жахливе вбивство улюбленої клієнтки.
Поліцейські не можуть зрушити справу з мертвої точки, тому, не бажаючи змиритися з такою несправедливістю, героїні беруть розслідування у власні руки. Тим паче, незабаром з'являється нове тіло! Три милі бабусі, озброєні великими знаннями, почерпнутими з детективів і, безумовно, чаєм з дивовижними кексами, беруться до активних дій. Так виникає детективне агентство «Благодійний магазинчик».
Франсуаза Саган «Привіт, смутку»
Все починається з того, що головна героїня Сесіль, від імені якої і йде оповідь, відчуває сум, тому що не може виправити ситуацію, в якій вона винна.
Її батько, що рано овдовів, часто змінює коханок. Він самозакоханий, безвідповідальний, легковажний чоловік і дочка повністю перейняла риси його характеру та погляди на життя. Але в батька з'являється нова кохана Ганна, яка намагається налагодити побут батька та дочки, внести в їхнє безглузде і пусте життя хоча б якийсь сенс. Сесіль відчуває, що мачуха лізе до її дому зі своїми правилами, тож дівчині це не до вподоби.
Героїня задумує дуже жорстокий план, не усвідомлюючи, що Ганна, попри зовнішню силу характеру та стриманість, теж відчуває почуття, як і всі люди. Сесіль піддається своїй егоїстичності, адже їй байдужа доля інших людей і невідомий порив совісті. І навіть смуток, який вона відчуває після того, що трапилось, є егоїстичним, про що і говорить героїня.
Еріх Марія Ремарк «Тріумфальна арка»
— Негода, — мовив він. — Ні, — відповіла вона. — Для мене хороша. — Чому? — Бо не треба виходити з дому.
Місце дії — Париж напередодні Другої світової війни. Головний герой — хірург, який рятує людські життя, біженець із Німеччини, без документів, переховується і від французів, і від нацистів. Волею випадку він знайомиться із запальною, чарівною італійською актрисою.
Герої зустрілись у тривожний час, коли саме місто відчувало наближення трагедії.
