Коли вона з'являлася в центрі уваги, все навкруги ніби завмирало. Геді Ламарр – ім'я, що в сорокові роки ХХ століття було уособленням краси та вишуканості. Її величали царицею Голлівуду, а режисери і багатії змагалися за її прихильність. Однак за ореолом зірки кіно приховувалася інша Геді – жінка, чий інтелект був яскравішим за будь-який прожектор. У той час, як публіка захоплювалася її ролями, вона створила технологію, яка дала початок Wi-Fi і Bluetooth, але світ оцінив її обдарованість надто пізно.
Дитинство Геді Ламарр
Гедвіґ Ева Марія Кіслер побачила світ у 1914 році у Відні. Її мати, піаністка, наповнювала оселю музикою, а батько, керівник банку, дотримувався прогресивних на той час поглядів: він не розрізняв захоплення на "чоловічі" та "жіночі". Він розповідав маленькій Геді, як функціонують машини та пристрої, і в п'ять років вона вже розкладала музичні шкатулки, а згодом збирала їх знову – без допомоги, покладаючись виключно на допитливість та логіку. Наука стала її першим захопленням, але доля невдовзі скерувала її іншим шляхом.
У 16 років Геді привернула погляд театрального постановника Макса Рейнгардта. Він побачив у ній іскру артистки, і, незважаючи на протести рідних, вона занурилася у світ театру. Підробивши підпис матері, вона потайки навчалася в театральній школі, а потім втекла до Берліна – осередку європейського кінематографа. Її перші ролі були незначними, проте у 1933 році все змінилося.
Гучна популярність
Картина "Екстаз" викликала фурор – і прокляття. Вперше в історії кіно актриса з'явилася на екрані повністю оголеною і зіграла жіночий оргазм. Цим 19-річна Геді приголомшила світ. Папа Римський засудив фільм, у США його заборонили, а Гітлер пізніше дозволив показ урізаної версії. Слава звалилася на Геді, але водночас – і скандал. Рідні, стривожені репутацією доньки, знайшли їй чоловіка – Фріца Мандля, збройового магната та заможного підприємця.
Мандль обожнював Геді, проте бачив у ній коштовний трофей. Він намагався викупити копії "Екстазу", не дозволяв зніматися і, наче маріонетку, брав на ділові зустрічі та засідання, де обговорювалися військові технології. Важливі чоловіки вважали красуню лише прикрасою столу і в її присутності обговорювали навіть секретні технічні деталі. Але Геді мовчки слухала, запам'ятовувала і вчилася – особливо коли мова йшла про радіокеровані торпеди, які Фріц розробляв для нацистів.
Втеча та новий початок
Життя з Мандлем перетворилося на ув’язнення. Його зв'язки з Гітлером і Муссоліні, його контроль і деспотія змусили Геді тікати. У 1937 році вона покинула Берлін, переодягнувшись служницею, дісталася до Лондона, а потім переплила Атлантику на лайнері "Нормандія". На борту її помітив Луїс Барт Маєр, керівник MGM. Він запропонував контракт і нове ім'я – Ламарр, натхненне зіркою німого кіно та звучанням французького слова "море". Так Геді опинилася в Голлівуді, де на неї чекали головні ролі та визнання.
Її врода стала легендарною – подейкують, вона надихнула Disney на образ Білосніжки, а творців коміксів – на Диво-жінку та Жінку-кішку.
Блискуча ідея за роялем
Друга світова війна змінила її життя. Врятувавшись від нацистського впливу, Геді щиро прагнула допомогти союзникам. Вона не могла викинути з голови розмови, підслухані на зустрічах у Мандля. Він обговорював з інженерами радіокеровані торпеди – перспективну зброю, але з істотним недоліком: сигнали легко перехоплювалися ворогом, і торпеди втрачали курс. Це питання не давало їй спокою. Вона, самоучка з допитливим розумом, почала міркувати: як зробити радіозв'язок невловимим?
Вдома Геді обладнала куточок для винаходів – стіл з інструментами, подарованими Говардом Х'юзом, її коханим та авіаконструктором. Там вона креслила схеми та розбирала пристрої, поки Голлівуд спав. Навіть на зйомках, у своєму акторському вагончику, вона тримала блокнот і набір інструментів.
Рішення прийшло в 1940 році, коли Геді познайомилася з Джорджем Антейлом – композитором, чиї новаторські експерименти з автоматичними піаніно зробили його легендою авангарду. Вони зустрілися на вечірці в Голлівуді і швидко порозумілися, обговорюючи не лише музику, а й війну. Якось, сидячи за роялем, вони розговорилися. Джордж грав, а Геді дивилася на клавіші – 88 чорно-білих нот, кожна зі своїм звуком. "А що, якщо радіосигнал буде так само перемикатися? – запитала вона. – З частоти на частоту, за потаємним ритмом, який знають лише свої?".
Ідея була простою, але революційною: якщо сигнал не залишається на одній частоті, ворог не зможе його виявити або заглушити. Антейл підтримав задум. Він запропонував застосовувати перфоровані стрічки – такі ж, як у механічних піаніно, – щоб передавач і приймач переходили між частотами синхронно. Вони вирішили взяти до 88 частот – на честь клавіш піаніно – і створили систему, яку згодом назвуть "стрибкоподібною зміною частоти".
У серпні 1942 року вони отримали патент № 2,292,387 і передали його військовим США – безкоштовно, заради перемоги над нацистами. Військові подивилися на Геді – голлівудську красуню в елегантній сукні – і зневажливо махнули рукою. Дехто вважав, що технологія надто складна для сорокових років, інші не вірили, що актриса здатна на таке. Патент засекретили і проігнорували.
Від торпед до Wi-Fi
Поки її винахід чекав свого часу, Геді допомагала у війні іншим чином: збирала мільйони доларів на облігації, обіцяючи поцілунки щедрим інвесторам. Її тріумф у кіно настав у 1949 році з «Самсоном і Даліллою» – фільмом, що зачарував глядачів і зібрав величезні прибутки.
Однак вона втомилася від репутації «красуні». «Моя врода – моя біда», – казала вона, мріючи, щоб світ побачив її розум. У 1950-ті її кар'єра пішла на спад. Шість шлюбів, троє дітей, переїзд до Маямі – Геді шукала спокою.
Але про її патент не забули. У 1960-х роках американські військові почали застосовувати "стрибкоподібну зміну частот" у секретних системах зв'язку. У 1962 році, під час Карибської кризи, ця технологія убезпечила радіозв'язок кораблів від перешкод. А у 1980-х Пентагон розсекретив її, і принцип став доступним інженерам. У 1990-х він ліг в основу Bluetooth, де сигнал перемикається між частотами, щоб пристрої не заважали один одному, та Wi-Fi, де сигнал розподіляється для захисту від перешкод. Геді не отримала за це фінансової винагороди, але її внесок змінив світ.
Заслужена слава
Лише у 1997 році, за три роки до смерті, Геді отримала відзнаку від Electronic Frontier Foundation за внесок у розвиток технологій. Їй було 82, вона жила відокремлено у Флориді і не приїхала на церемонію. "Оце так, несподівано. Виявляється, я розумна", – іронічно відповіла вона по телефону. Геді померла у 2000 році, залишивши по собі не тільки фільми, а й світ, який вона тихцем змінила.
В Австрії 9 листопада тепер відзначають День винахідника – на честь Геді. У 2014 році її ім'я занесли до Національної зали слави винахідників США. Вона довела, що жінка може бути і зіркою, і науковцем, і красунею, і генієм.
