Щоб запобігти подібній критиці в громадському транспорті та на дитячих майданчиках, важливо прищеплювати дитині гарні манери з раннього віку. З чого почати? Читайте далі в нашій статті, повідомляє Ukr.Media.
8 важливих манер, яких варто навчити свою дитину
1. Вибачтеся. Коли дитині потрібно підійти до дорослого або привернути до себе увагу, важливо навчити її починати з фрази «Вибачте».
Вміння визнавати власні помилки у взаємодії з однолітками також виявиться корисним.
Навчитися щиро вибачатися — це не просто сказати «вибач». Це передбачає усвідомлення того, що ваші дії могли заподіяти комусь емоційний чи фізичний дискомфорт, і готовність визнати це та, можливо, виправити. Це наріжний камінь емпатії та відповідальності за свої дії. Це також навчає, як налагоджувати стосунки після суперечок.
- Продемонструйте, як вибачитися перед дитиною, партнером чи іншими людьми, коли ви зробили помилку (навіть незначну). Поясніть причину своїх вибачень.
- Уточніть різницю. «Вибачте» на початку речення ввічливо вказує на бажання поспілкуватися, тоді як «вибачте» відповідає на ситуацію, коли комусь завдали болю.
- Уникайте нав'язування механічного «вибачте»: замість того, щоб казати «Вибачте!», запитайте: «Дивись, Петрик засмучений. Що сталося? Як ти думаєш, що можна зробити, щоб допомогти йому почуватися краще?» Допоможіть своїй дитині зрозуміти наслідки своїх дій.
- Навчіть «ремонтувати»: Вибачення можуть супроводжуватися діями. «Вибач, що я взяв цю іграшку, не спитавши. Ось, забери її назад». Це набагато змістовніше, ніж просто слова.
- Обговоріть почуття: поговоріть про те, що відчувають люди, коли на них кричать, штовхають або забирають їхні речі.
2. Будьте пунктуальними. Багато хто вважає, що запізнення — це серйозний злочин, якщо не ознака неповаги. Коли хтось запізнюється, це показує, що його час набагато цінніший за ваш, що вкрай нечемно. Хоча іноді затримок не уникнути, вам слід навчити свою дитину цінувати час інших людей і приходити на зустрічі вчасно.
Пунктуальність відображає не лише повагу до часу інших, але й відповідальність, організованість та надійність. Дитина, яка звикла до розпорядку дня та розуміє важливість своєчасності, легше адаптується до шкільного та майбутнього робочого середовища. Це також допомагає зменшити тривожність та потребу поспішати.
- Враховуйте вік: маленьким дітям бракує абстрактного розуміння часу. Почніть з відчутних елементів: «Ми вийдемо на вулицю після того, як взуємося», «Мультфільм почнеться, коли годинник покаже тут».
- Встановіть розпорядок дня: чітко визначте очікування щодо ранкового прибирання та вечірніх ритуалів. Це допоможе вашій дитині передбачити, що буде далі, і пришвидшить процес.
- Використовуйте таймери та наочні посібники: пісочний годинник, таймер на телефоні або список справ із зображеннями («одягнися», «почисти зуби») можуть допомогти вашій дитині керувати своїм часом.
- Поясніть наслідки (без залякування): «Якщо ми підемо пізно, ми пропустимо початок вистави/закриття нашого улюбленого магазину/зустріч з другом». Це допомагає їм зрозуміти важливість пунктуальності.
- Вирушайте рано: Плануйте заздалегідь, особливо якщо з дітьми. Не сподівайтеся, що все пройде гладко та за планом.
- Подавайте гарний приклад: чи часто ви самі запізнюєтеся? Діти схильні наслідувати нас.
3. Висловлюйте вдячність. Слова «Дякую» та «Будь ласка» мають міцно увійти до словникового запасу наших дітей. Зрештою, досить просто визнати зусилля інших. Ці «чарівні» слова допомагають висловити повагу та визнати внесок інших, що завжди цінується.
Навчання дитини говорити «дякую» сприяє розвитку почуття вдячності. Вдячні люди, як правило, щасливіші, більше цінують те, що мають, і краще ставляться до інших. Це також заохочує вашу дитину визнавати доброту та зусилля інших, а не сприймати все як належне. Слово «будь ласка» вчить її ввічливо просити, а не вимагати.
- Зробіть це щирим, а не просто фразою: уточніть, що «дякую» – це спосіб висловити вдячність за те, що хтось зробив для вас. «Дякую, що допоміг мені побудувати блоки», «Дякую за смачний обід». Будьте конкретними.
- Взірець вдячності: Регулярно висловлюйте подяку своїй дитині («Дякую, що так швидко одягнулася!»), своєму партнеру, касиру в магазині, водієві автобуса. Покажіть, що це нормальний аспект спілкування.
- Заохочуйте визнання позитиву: наприкінці дня ви можете запитати: «За що ви можете бути вдячними сьогодні? Можливо, хтось вам допоміг або ви отримали щось приємне?»
- Навчіть їх просити словом «Будь ласка»: Якщо ваша дитина просить щось без слова «будь ласка», м’яко нагадайте їй: «Як ми просимо?» або просто мовчіть, дивлячись на неї, поки вона не скаже «будь ласка».
- Підкресліть важливість: «Коли ви кажете «дякую», людина розуміє, що це було для вас важливо, і вона відчуває задоволення».
4. Утримуйтесь від перебивання. Їм може бути важко чекати, поки дорослі ведуть довгі розмови. Однак важливо розвивати це терпіння у вашій дитині. Єдиним винятком є випадки, коли трапляється щось надзвичайне, що вимагає негайної уваги.
Вміння слухати без переривання розвиває терпіння, самоконтроль та повагу до іншої людини. Це життєво важлива навичка для ефективного спілкування протягом усього життя — у школі, на роботі та в особистих стосунках. Вона також вчить дитину, що думки інших мають цінність.
- Навчіть дитину сигналу «зачекайте»: домовтеся з невербальним сигналом (наприклад, поклавши руку вам на плече або ніжно потиснувши їй руку), який показує: «Я тебе бачу, але зачекай, я скоро буду доступний». Обов’язково поверніться до дитини якомога швидше та приділіть їй всю свою увагу.
- Навчіть ввічливу фразу: Замість того, щоб перебивати розмову, навчіть дитину використовувати такі фрази, як: «Вибачте, чи можу я щось швидко сказати?», «Чи можу я сказати, коли ви закінчите?».
- Розрізняйте «реальні» надзвичайні ситуації: уточніть, що «опік» або «травма» – це надзвичайна ситуація, тоді як «Я збудував велику вежу» може почекати.
- Слухайте свою дитину: коли настає її черга говорити, звертайте на неї увагу, не перебиваючи.
Джерело: ukr.media
