Гендерний розрив у світі зменшився до 68,8%, проте кількість жінок, призначених на керівні посади, зменшується вже третій рік поспіль.
Про це йдеться у звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальний гендерний розрив, про який повідомляють Euronews та Укрінформ.
У звіті, який оцінює 148 економік, зазначається, що, незважаючи на те, що жінки становлять 41,2% світової робочої сили, лише 28,8% з них досягають керівних посад. З 2015 по 2024 рік частка жінок у вищому керівництві зросла з 25,7% до 28,1%, але з 2022 року цей прогрес сповільнився.
Загалом, глобальний гендерний розрив скоротився до 68,8%, що є найбільшим покращенням з часів пандемії COVID-19. Однак, за таких темпів, прогнози показують, що для досягнення повної рівності знадобиться ще 123 роки.
Ісландія зберегла свій статус країни з найвищим ступенем гендерної рівності у світі 16-й рік поспіль, при цьому гендерний розрив скоротився на 92,6%. До п'ятірки лідерів також входять Фінляндія (87,9%), Норвегія (86,3%), Велика Британія (83,8%) та Нова Зеландія (82,7%).
Саадія Західі, керуючий директор Всесвітнього економічного форуму, зазначила, що «економіки, які зробили крок у напрямку гендерної рівності, позиціонують себе як сильніші, інноваційніші та більш адаптивні до економічних змін».
Маргіналізація жінок на керівних посадах має економічні наслідки, згідно з даними, наданими для звіту LinkedIn, провідною платформою для пошуку роботи з 1 мільярдом користувачів. Інформація LinkedIn також показує, що жінки на 20% частіше обіймають різноманітні посади, які дозволяють їм розвивати навички, що дозволяють їм керувати та досягати успіху в економіці, особливо в умовах штучного інтелекту.
Як повідомляв Укрінформ, вперше в історії британську таємну розвідувальну службу MI6 може очолити жінка.
Фото: ВІДДІЛ СПОЖИВАННЯ КОНТЕНТУ
