Жінки, які зазнали поранень та ампутацій внаслідок війни, взяли участь у фотопроекті для українського видання журналу Playboy. Видання під назвою «Красуня зі шрамом» вшановує тих, хто пережив війну, лікування та тривалу реабілітацію.
Про це повідомляється на сайті видання.
Фото: Костянтин Ліберов / «Playboy»
У проєкті взяли участь військовослужбовці Анастасія Савка (позивний «Фенікс»), Яна Залевська («Мультик»), Христина Саніна , а також жертви серед цивільного населення Надія Оксюта та Ольга Дятлюк . Фотографії зробив фотограф Костянтин Ліберов .
Метою випуску, як зазначили творці, було проілюструвати, що стійкість і краса жінок залишаються незмінними навіть після пережитої травми. Вони мали допомогти жінкам прийняти свою ідентичність після травми та донести, що краса слугує джерелом натхнення, а не основою для порівняння. Playboy наголосив, що учасниці дивляться в камеру та дзеркало, щоб підтвердити своє існування – вони тут, вони прекрасні та заслуговують на кохання.
Усі жінки позували в одязі від українських дизайнерів та аксесуарах з колекції ювелірних виробів «Кохання варте всього», пов’язаної з ініціативою «Ми однієї крові».
Фото: Костянтин Ліберов / «Playboy»
Видання «UP. Life» надало детальнішу інформацію про кожну жінку, про яку йдеться у випуску. Наприклад, Анастасія Савка — снайпер 118-ї бригади та лауреатка нагороди «UP 100. Сила жінок». До війни вона працювала на автосервісі, виховуючи сина. Після повномасштабного вторгнення вона пішла добровольцем служити на передову. У листопаді 2023 року вона отримала поранення на міні в Запоріжжі, внаслідок чого втратила ногу. Зрештою, вона адаптувалася до протеза та заручилася з ветераном Олексієм Левченком влітку 2024 року. Вони познайомилися під час реабілітації в центрі «Суперлюди».
Яна Залевська керує дронами у 59-й мотопіхотній бригаді. До початку повномасштабного конфлікту вона жила в Херсоні, була у декретній відпустці та навчалася на масажистку. Після півтора місяців окупації вона вирішила поїхати на передову. Вона служила військовою журналісткою, медиком, а пізніше перейшла на роботу операторкою дрона. У серпні 2024 року вона отримала важкі поранення внаслідок удару дрона, осколки пошкодили їй обличчя та тіло. Після реабілітації вона має намір повернутися до служби.
Христина Саніна — капітан Збройних Сил України, ветеранка та мати. Через отримані травми вона втратила обидві ноги. Зараз вона проходить реабілітацію в центрі «Титанови», де також допомагає іншим пораненим. Вона стала першою жінкою в Україні, яка отримала протезування остеоінтегративним методом, що передбачає імплантацію титанового пристрою в кістку.
Ольга Дятлюк — бізнесвумен з Вінниці, вдова загиблого військовослужбовця та мати двох дітей. У липні 2022 року вона отримала поранення під час ракетного обстрілу у Вінниці. Вона вибралася з палаючої будівлі з опіками, переломами та забоями. Після тривалого лікування вона приєдналася до проєкту «Неопалімі». Її чоловік, Юрій Дятлюк , який служив у 95-й бригаді Збройних Сил України, помер у серпні 2023 року. Відтоді Ольга активно підтримує жінок, які втратили своїх чоловіків у конфлікті.
Надія Оксюта працює відеооператоркою та творцем контенту, а також є матір'ю. У січні 2023 року вона разом з донькою перебували поблизу місця катастрофи гелікоптера за участю співробітників МВС у Броварах, в результаті якої вони отримали опіки обличчя, рук та ніг. Вони отримали медичну допомогу як в Україні, так і в Австрії. Наразі Надія бере участь у проекті «Неопаліми», де продовжує одужувати.
Нагадаємо, що у березні цього року Національна філармонія України провела урочисту церемонію вшанування лідерок премії «Сила жінок». Ця ініціатива, започаткована «Українською правдою» у 2024 році, має на меті відзначити внесок 100 українських жінок, які під час повномасштабної війни захищають націю, розвивають культуру, науку, бізнес, спорт та державний сектор, створюючи водночас нові можливості попри виклики та ризики, з якими вони стикаються.
Особливим аспектом цьогорічної церемонії стало вшанування пам'яті Ірини Цибух , парамедика, яка евакуювала поранених солдатів з найнебезпечніших місць та прагнула сприяти розвитку культури пам'яті в українському суспільстві.
Загалом, церемонія зібрала чудових жінок, які надихають інших своїми діями, об'єднують громади та рухають суспільство вперед. Атмосфера заходу поєднувала урочистість із щирими емоціями, і кожна одержувачка підкреслила силу, яка виникає з боротьби, відданості та надії на майбутнє.
