Справжній Геловін важко уявити без фільмів жахів, перегляд яких є однією з сучасних традицій цього дня. Які українські горори варто переглянути в геловінський вечір, розповідає засновниця і директорка Української Кіношколи Альона Тимошенко.
“Штольня”
Реклама.
Список український горорів без цього фільму був би неповним. “Штольня” режисера Любомира Левицького вважається першим українськомовним трилером. Пригоди п’ятьох студентів-археологів у таємничій та сповненій несподіванок штольні свого часу викликали неабиякий ажіотаж серед глядачів. Водночас стрічку критикували за дещо передбачуваний сюжет. “Штольня” – це не страшно до мурах, але переглянути стрічку таки варто, принаймні аби відчути момент зародження комерційного українського кінотрилера.
“Конотопська відьма”
Український містичний горор 2024 року вийшов на екрани влітку – і миттєво став популярним. За сюжетом прадавня відьма з Конотопу, яка давно зреклася своїх відьомських сил, закохалась у звичайного хлопця. Але з початком повномасштабного вторгнення російські солдати захоплюють місто і жорстоко вбивають її коханого. І тоді відьма повертає свої сили заради помсти та обрушує жахливі криваві кари на убивць. Центральний образ відьми у фільм прийшов із української міфології – недарма ж говорять, що спрадавна кожна українка має певну “відьомську” силу. Водночас цей образ дуже сучасний, адже відображає лють і бажання помсти, які палають сьогодні в серцях українців. До речі, автор сценарію фільму – провідний український сценарист і куратор сценарної програми Української Кіношколи Ярослав Войцешек, який раніше створив уже легендарний мультфільм “Мавка. Лісова пісня” – найкасовіший фільм в історії українського прокату.
“Тіні незабутих предків”
Молодіжний трилер того ж Любомира Левицького. І знову – містика. Ідея фільму базується на древній гуцульський легенді, про яку режисер дізнався від старого мудреця в Карпатах. За сюжетом, група студентів стає мимовільними винуватцями пробудження прадавнього зла, яке двісті років тому перемогли і закарбували карпатські чаклуни мольфари. Тепер студентам потрібно подолати вигнаних духів. У стрічці ми спостерігаємо, власне, поєднання класичних елементів фільму жахів, містики та певної казковості. До слова, у цьому фільмі, як і у “Штольні”, зіграв актор Павло Лі, який у 2022-му загинув під обстрілами в Ірпені.
“Лиса гора”
Повнометражний трилер режисера Романа Перфільєва вийшов у 2017 році. Фільм розповідає про молоду пару, яка вирушила на Лису Гору, де колись зникла мати головної героїні. “Можливо, фільм трохи наївний і не має глибокого посилу, але він потрібен, щоб розважитись”, – говорив режисер про свою стрічку. Тож якщо ви шукаєте легкий і ненав’язливий, разом з тим дещо моторошний фільм для вечора – “Лиса гора” саме для вас.
“Сторонній”
Фільм незвичного для України жанру – фантастичний трилер. Режисер Дмитро Томашпольський зняв стрічку про інспекторку, яка розслідує таємничі зникнення людей. Поєднання фантастики та горору не пройшло непоміченим – фільм був показаний на десятках міжнародних кінофестивалів і виборов там понад 15 нагород. “Сторонній” заворожує таємничою атмосферою і особливою естетикою. Стрічку варто дивитися, якщо ви любите дивні, ледь не сюрреалістичні сюжети та режисерські експерименти.
“Пік страху”
Фільм-трилер режисера Станіслава Капралова, знятий у копродукції США, України та Іспанії з Іванною Сахно в головній ролі. За сюжетом, молода пара сноубордистів приїжджає на курорт під час різдвяних свят, але замість відпочинку потрапляє у вир химерних та моторошних подій. Окрім власне трилер-складової, стрічка вражає якісною та захопливою зйомкою, адже фільмування проходило на справжніх засніжених схилах. Якщо ви поціновувач красивих краєвидів у кіно, вам сподобається
“Брама”
Не трилер у чистому вигляді, але якісна українська містична історія – про сім’ю, яка живе в майже безлюдному селі в Чорнобильській зоні. Заправляє всім баба Пріся (у виконанні Ірми Вітовської), яка приятелює з русалками і куштує незвичайні гриби… Але раптово спокійне розмірене життя родини змінюється. Сюжет засновано на культовій п’єсі Павла Ар’є, а режисером стрічки став Володимир Тихий. Картина отримала немало номінацій і нагород та за правом займає свою нішу в сучасному українському кінематографі.
