Ввечері 28 жовтня російські війська поцілили по середмістю Харкова, зруйнувавши ударом КАБ один з під’їздів Держпрому – пам’ятки архітектури національного значення і однієї з найвідоміших у світі будівель у стилі конструктивізму. Розповідаємо, чим особливий Держпром.
Держпром, або Будинок Державної промисловості – мабуть, найвідоміша будівля Харкова, його символ та справжня перлина світової спадщини конструктивізму. Держпром було побудовано впродовж 1925-28 років, він розташований на центральній площі міста – площі Свободи, що також відома як одна з найбільших у Європі.
Реклама.
Для Харкова 20-х років, на той момент столиці України, виникнення Держпрому було моментом репутаційним: у місті не було споруд, які б підкреслювали столичний статус міста, де розміщувалися б управління, установи і наркомати, тож уряд будував її насамперед як офісну будівлю для організацій, що керували промисловістю УСРР. Монументальна й водночас лаконічна будівля в 108 метрів заввишки (це висота разом із телевежою, добудованою пізніше), на 15 метрів вища за Статую Свободи в США: Держпром став гордістю Харкова та прикладом для наслідування. У 20-30-х роках ХХ століття у будинок переїхали Держплан, Вища рада народного господарства, народні комісаріати України, металургійні, хімічні та машинобудівні управління і різноманітні трести.
Автори проєкту Держпрому – архітектори С. Серафімов, М. Фельгер та С. Кравець, які здобули перемогу в архітектурному конкурсі на проєкт Держпрому серед багатьох конкурентів. Конструктивістська будівля Держпрому стала революційною не тільки для України чи Європи, але й для всього світу, а Харків у ті часи навіть порівнювали з Нью-Йорком, адже це одне з небагатьох радянських міст, де був свій хмарочос.
Конструктивізм – це авангардистський напрямок в архітектурі, мистецтві й дизайні, який розвивався у 20-30-ті роки ХХ століття. Справжнім його центром став Харків. Цьому стилю притаманна суворість та лаконічність, геометризм, орієнтовність на технологічність і сучасність, монолітність фасадів. Як зазначає Велика Українська енциклопедія, будівля Держпрому є великим ансамблем, що займає три примайданні квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків, які з’єднані між собою критими мостами-переходами. Тут найяскравіше представлено основні прийоми стилю конструктивізму, що ламали архітектурні традиції: вільний план, пласкі дахи, стрічкове засклення вікон, відсутність декору. Завдяки цьому архітектурна композиція Держпрому виразна й неповторна.
Під час Другої світової війни Харків було окуповано, а в 1943 році німці замінували Держпром. Тоді будівлю було зруйновано зсередини, але некритично. Зокрема, постраждали вікна і двері. Символічно, що будівля пережила німецьку окупацію, але постраждала через 80 років після того, під час російського нападу на Україну. Після Другої світової війни будівлю відновили, у ній працювали трести “Електромонтаж”, “Південьспецбуд”, “Теплоенергомонтаж”, а ще науково-технічна бібліотека, і аматорський телецентр. У 2000-х роках будівлю Держпрому відреставрували, і до сьогодні в ній розташовані офісні приміщення.
У 2018 році Кабінет міністрів вніс Держпром до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. У березні 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, російські окупанти поцілили у площу Свободи, тоді постраждало скління Держпрому. Загроза руйнування Держпрому хвилює істориків архітектури з усього світу й, зокрема, обговорювалася на конгресі ЮНЕСКО у 2022 році – а 7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту.
28 жовтня 2024 року окупанти поцілили по будівлі Держпрому. “Зруйновано кілька поверхів, пряме влучання у будівлю", — зазначив у коментарі Суспільному керівник ОВА Олег Синєгубов. Удар прийшовся по приміщенню, де розташовані адміністративні кабінети, а також господарський суд.
