Відкривати для себе країну через книжки, заглиблюватися у власну культуру через твори сучасників та великих авторів минулого — окреме задоволення. У День Незалежності пропонуємо кілька дуже різних, але чудових книжок — від поетичних збірок до великих романів — які закохають вас в Україну ще більше.
“НепрОсті”, Тарас Прохасько, 2002
Реклама
Один із найвідоміших романів великого українського письменника Тараса Прохаська вийшов друком 20 років тому і був перевиданий 6 разів, а також опублікований англійською. Дія роману відбувається у період з 1913 до 1951 року і розповідає альтернативну історію Карпат — після прочитання якої ще більше закохуєшся у цей гірський всесвіт.
Ось як сам автор описує цю книгу: "Ідеться про історію Карпат ХХ століття, чи його першої половини, але в тому сенсі, що Карпати були і дуже закритою територією, де зберігалося щось архаїчне і автентичне, і водночас альтернатива полягає в тому, що Карпати протягом багатьох століть (про що ми рідко думаємо) були надзвичайно відкритою територією, це був магніт, де відбувалися контакти з іншими цивілізаціями, іншими культурами. І це є міф Карпат, відкритих для світу".
Той український роман, який безумовно заслуговує на Нобелівську премію з літератури.
Terra Incognita
“Антологія української поезії XX століття”, 2017
Поезія — чи не найкращий спосіб відкрити для себе Україну глибше, інтимніше та з абсолютно нового боку. “Антологія української поезії XX століття” — вже легендарна збірка, упорядкована видавцем Іваном Малковичем, яку цілком можна радити прочитати кожному українцю незалежно від літературних вподобань, бо за цією симпатичною обкладинкою — найточніші і найбільш проникливі слова українських поетів та поеток про нас, нашу країну, любов, відданість, боротьбу. До збірки ввійшли найважливіші імена української поетичної думки XX століття — від Тичини до Жадана: Микола Зеров, Михайль Семенко, Олена Теліга, Олег Ольжич, Іван Драч, Микола Вінграновський та десятки інших.
Найточніше про антологію сказав Сергій Жадан. "Поезія має бути доступною, поезія має бути читаною, поезія має бути кóханою. Ця антологія — Старий-Новий Завіт української літератури. Така книга має бути у кожному готельному номері України".
Абабагаламага
“Амадока”, Софія Андрухович, 2020
Софія Андрухович — блискуча представниця нової хвилі української літератури, лауреатка Літературної премії імені Джозефа Конрада та "Книги року BBC". В бібліографії Софії три романи ("Сьомга", написана у 2007-му, "Фелікс Австрія" 2014-го та "Амадока" 2020-го), які, як ви могли помітити, з'являються раз на сім років. Що ж, це також прикмета великих авторів, варто лише згадати Донну Тартт, чиї нові романи навряд чи можна прочитати частіше, ніж раз на 10 років.
"Амадока" — квінтесенція стилю Андрухович — велика книга про великі почуття, написана густою, насиченою, багатою мовою. Головний герой, понівечений до невпізнання в одній з гарячих точок на Сході України, дивом залишився живим. Важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: він не пам’ятає ані свого імені, ані жодної близької людини, ані свого попереднього життя. Таким його і знаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: досягати глибоких шарів забуття й спогадів, з’єднувати розрізнені шматки понівеченої свідомості, зшивати разом спільну історію.
"Видавництво Старого Лева"
“Дикий Захід Східної Європи”, Павло Казарін, 2022
Павло Казарін — відомий український журналіст, телеведучий родом із Криму, який до 2014 року працював у Криму, з 2014-го мешкає в Києві, а у 2022-му доєднався до лав Збройних Сил України. “Дикий Захід Східної Європи” — блискуча збірка есеїв та оповідань, в якій автор міркує про власне життя, назавжди змінене війною, і про новітню історію України. Збірка вийшла в 2021 році, вона народжена Майданом, окупацією Криму та війною — по суті, це одна з найбільш повних та змістовних публіцистичних рефлексій про останні 10 років нашого з вами життя.
Торік “Дикий Захід Східної Європи” отримала відзнаку “Книга року ВВС-2022”, Спеціальну відзнаку Капітули Премії імені Юрія Шевельова, увійшла до короткого списку Шевченківської премії 2023 року.
"Віват"
“Авангардне мистецтво в Україні. 1910–1930. Пам'ять, за яку варто боротися”, Мирослав Шкандрій, 2021
Серед героїв цієї книжки з промовистою назвою — Казимир Малевич, Михайло Бойчук, Давид Бурлюк, Вадим Меллер та багато інших українських митців, за приналежність яких до нашої культури ми маємо боротися — і боремося тут і зараз. Цією книжкою відомий канадський мистецтвознавець українського походження Мирослав Шкандрій буквально "повертає українським авангардистам українське обличчя, викрадене колоніальним минулим", тож назвати її настільною для кожного українця не буде перебільшенням.
“Авангардне мистецтво в Україні. 1910–1930. Пам'ять, за яку варто боротися” не тільки розповідає нам про те, що ми маємо потужну історію авангарду, знану на весь світ, але й те, яка наша культура різноманітна і наскільки глибоко вкорінена в світовий контекст.
"Фабула"
