Поділитися
14 липня на Одеському кінофестивалі відбудеться прем’єра французького пригодницького фільму “Граф Монте-Крісто”. Світова прем'єра стрічки пройшла у травні в межах Каннського кінофестивалю, де спеціально для vogue.ua журналістка Лєна Бассе зустрілася з виконавцем головної ролі П’єром Ніне та творцями фільму.
Наприкінці 77-го Каннського кінофестивалю погода на Лазуровому узбережжі раптово різко змінилася. Вітер, який встиг наздогнати з моря величезні темні хмари, зухвало розвивав одяг та волосся всім, хто прийшов 23 травня на майданчик, розташований на даху Фестивального Палацу, для зустрічі зі творцями фільму "Граф Монте-Крісто". Це символічно перегувалося з настроєм фільму та дозводяло журналістам відчути себе ніби на палубі величезного корабля, перш ніж той вирушить у далеке плавання – адже саме з плавання на кораблі починається дивовижна історія перетворення Едмона Дантеса на графа Монте-Крісто.
Реклама
Премʼєра фільму відбулась в межах позаконкурсної програми. “Граф Монте-Крісто” режисерського дуету Матьє Делапорта та Александра де Ла Пательєра – один з найдорожчих французьких фільмiв останніх років, до того ж, відзначений як одна з найближчих до оригінального тексту екранізацій знаменитого роману Александра Дюма. Цікаво, що написаний у 1844-1846 роках роман мав такий успіх, що на отримані гроші письменник зміг побудувати шикарну заміську віллу, яку він назвав “Замок Монте-Крісто”. До речi, острів Монтекрісто дійсно існує і є частиною Італії. Саме легенда про заховані на ньому скарби навела Дюма на думку про написання роману.
Роман Александра Дюма представляє собою дивовижну історію перетворення Едмона Дантеса на графа Монте-Крісто. Для багатьох читачів, особливо тих, хто познайомився з цією книгою в дитинстві або юності, вона стала справжнім одкровенням про те, що у світі існує кричуща несправедливість. Разом із головним героєм вони мали змогу проживати різні емоційні стани: від наївного очікування щастя, пов'язаного з одруженням з коханою дівчиною і посвятою в капітани, до відчаю, внаслідок зради друзів і товаришів по службі, що призвела героя до 14-річного ув'язнення в замку Іф. Недарма у своєму романi Александр Дюма порівнює життя зі штормом на морі: “То ти грієшся на сонечку, то тебе розбиває про скелю. А ось по тому, як ти ведеш собі в шторм, видно чоловік ти чи ні”.
14 років ув'язнення не проходять для Едмона Дантеса задарма, там він знайомиться з абатом Фаріа, який не тільки займається його освітою, а й присвячує його в таємницю скарбів, захованих на острові Монте-Крісто. Після вдалої втечі Едмон знаходить скарби і остаточно перетворюється на графа Монте-Крісто, який горить жагою помсти. Зі совїими кривдниками Монте-Крісто спарвляється за допомгою витончених методів, а читачі, закiнчивши роман обсягом майже 1300 сторінок, у фіналі відчувають справжній катарсис.
Яким же постає герой перед читачами? Якщо спочатку роману це “хлопець років вісімнадцяти-двадцяти, високий стрункий, з гарними чорними очима і чорним, як смоля волоссям”, то до кінця оповідання це вже байронівський герой, у якого “чоло було спорожнено зморшками, що говорять про невідступні гіркі думки”. На роль Монте-Крісто обрали 35-річного Пєра Ніне – зірку французького кіно та театру. До речі, Ніне прийняли в труппу відомого театру “Комеді Франсез” в 21 рік, і він став наймолодшим учасником в історії цього легендарного театру – це стало справжнім визнанням його драматичного таланту.
Коли актор з'являється на даху Фестивального палацу і займає своє місце за круглим столом, він скоріше нагадує свого іншого персонажа, Ів Сен-Лорана, якого зіграв в однойменному біографічному фільмі 2014 року. Саме роль знаменитого модельєра принесла французькому актору світову популярність, за яку він у 2015 році отримав “Сезара”. На зустрічі з пресою Ніне виглядає бездоганно в чорному трикотажному polo Lacoste, заправленому в чорні злегка вкорочені слакси, з-під яких видно шкіряні дербі Gucci. Він помітно задоволений сприйняттям фiльму – публіка влаштувала 12-хвилинні овації після прем'єрного показу. Під час пресконференції П'єр розповів, що для актора можливість зіграти роль графа Монте-Крісто схожа на можливість зіграти Гамлета, адже ця роль дозволяє поринути у “глибини таких екзистенційних понять, як беззаконня, зрада, каяття, відплата, добро і зло”.
П'єру Ніне було 33, коли його затвердили на роль графа Монте-Крісто, що взяв на себе місію карального божественного правосуддя. Французькі режисери та сценаристи Матьє Делапорт та Александр де Ла Пательєр, які працюють разом уже понад 20 років, давно мріяли про екранізацію роману і не уявляли собі нікого іншого в ролі графа Монте-Крісто, крім П'єра Ніне. Мало того, вони зателефонували П'єру задовго до того, як почали написання сценарію, оскільки хотіли заручитися його згодою.
На моє запитання, чим саме він привернув їхню увагу, Александр розповів, що П'єр, на його думку, на відміну від більшості французьких акторів, не застряг у певному типажі та довів, що здатний виконувати як комедійні, так і драматичні ролі. Матьє додав, що через те, що дія фільму відбувається протягом майже 20 років, при виборi актора було важливо, щоб вiн органічно виглядав як у віці 20-річного юнака, так і у віці зрілого 40-річного чоловіка.
Насправді, це, мабуть, перша адаптація роману, у якої було проведено таку детальну роботу щодо досягнення правдивоi зміни рис обличчя, щоб оточення героя не впізнало персонажа через 17 років. Такoї правдивoi, що в деяких сценах П'єра не впізнали навіть власні батьки, розповів актор. Гримери перетворили П'єра на старого священника, під виглядом якого Едмон Дантес зустрічається з одним зі своїх кривдників, через які він був кинутий у тюремне ув'язнення за хибним доносом як запеклий бонапартист. Актор залишився задоволений своїм перетворенням: “Мені здалося, що вийшло досить реалістично і що в старості я й справді можу так виглядати”.
Розповідаючи про фізичну підготовку до зйомок, актор нібм відмахується: “Це все доволі технічні речі. Я працював із нутриціологом і тренером, який мене скеровував щодо часу тренувань у залі, щоб набрати мʼязову масу для початку фільму, бути якомога більш “висушеним” для частини у вʼязниці. А вже в третій частині я просто мав бути худим, підтягнутим, без зайвого жиру. Я переважно пив різні соки й не вживав нормальну їжу якийсь час. Мені пощастило, що в мене швидкий метаболізм, тож я просто мусив дотримуватися дисципліни”.
Головне для Ніне те, що робота над роллю графа Монте-Крісто дозволила йому передати на екрані різні емоційні стани, через які проходить герой протягом багатьох років: надію, розпач, бажання помсти та холодний розрахунок. Ніне каже: таких ролей насправді не так вже й багато, тому це справжня удача для актора. Можливо саме тому, у світі існує так багато екранізацій роману. Одних тільки німих фільмів було знято п'ять. Не кажучи вже про безліч міжнародних адаптацій, включаючи телесеріали та мюзикли. Водночас П'єр Ніне зізнається, що усвідомлення того, що цю роль на кіноекрані втілювали багато легендарних акторів не було для нього обтяженням: “Я бачив багато інших версій. Фільми із Жаном Маре та Депардьє я дивився ще до того, як почав працювати над цим проєктом. Я також бачив американську версію і телесерiал із Жаком Вебером, яка мені дуже сподобалася”. I відразу додає: “До речi, режисер цього телесерiалу— тато одного із наших режисерів, Александра де Ля Пательєра. Так, так, Дені де Ля Пательєр, зрежисував версію із Жаком Вебером i це моя улюблена версія. Це класичний фільм із театральною грою, що неабияк відрізняє його від нашого. Фільм добре витримав випробуванням часом”.
На його думку, це по-справжньому нова версія фільму: “Ми хотіли заглибитись у темний бік… Доволі часто адаптації романів не заходять так далеко у трагічний вимір історії. Ми хотіли заглибитись у темний бік помсти й жорстокості людей”.
До того, П'єр Ніне вважає графа Монте-Крісто одним з перших французьких супергероїв та месників у масці. “Мені видається, він став натхненням для багатьох персонажів, і особливо Бетмена. Він теж ховається, готуючи справедливу, на його думку, відплату. Схожий і весь цей темний вимір історії, особливо в останній версії Крістофера Нолана із Робертом Паттінсоном. І те, що він мільярдер. Едмон Дантес теж багатий”. Схоже, що П'єр присвятив чимало часу міркуванню над схожістю між цими героями, тому що на моє запитання, що ж є суперсилою графа Монте-Крісто, він каже: “У Бетмена немає суперсили, як і у Едмона Дантеса. Вони обидва просто використовують гроші та розум, роблячи стратегічні кроки, щоб досягти свого”.
Ще один з аспектів роману, який захоплює французького актора – це знання про багатство культур й освіта, яку Едмон Дантес отримав завдяки абату Фаріа. Сам Едмон Дантес у фільмі каже: “Цей чоловік подарував менi не менш грізне і гостре зброю, ніж ножі, які вiн точiть біля в'язниці, щоб прорубувати стіну”. П'єр у захваті від того, що в ролі абата Фаріа разом з ним знявся iталієць Пʼєрфранческо Фавіно, знайомий глядачам по фільмам “Кримiнальний роман” (2005) та “Зрадник” (2019): “Пʼєрфранческо — неймовірний актор. Мені дуже пощастило і я пишаюся, що зміг попрацювати з ним. Здається, у нього є оце ідеальне поєднання харизми й легкого божевілля в погляді, які були необхідні для ролі абата Фаріа”.
Також у фільмі знялися молоді актори, які стануть відкриттям для глядачів – наприклад, Анаїс Демустьє, відома глядачам з фільму Франсуа Озона “Нова подружка” (2014). У фільмі “Граф Монте-Крісто” вона зіграла роль Мерседес. Сцена, в якій вона вперше зустрічає графа Монте-Кріст, де їй здається, що перед нею приведення Едмона Дантеса, зворушує, бо в ній історія розбитої любові.
Говорячи про любовну лінію, П'єр відразу переходить на французьку мову та його очі раптом наповнюються смутком: “Ми бачимо молоду гарну пару щасливих і невинних людей, які прагнуть щастя. А тоді раптом з'являються жадоба і ревнощі, які руйнують цю любов і не дозволяють їм любити одне одного”.
Щодо самого П'єра Ніне, то одним із найбільших викликів фільму для нього була сцена втечі з тюремного ув'язнення, коли його героя викидають у мішку в море замість померлого абата. Для її зйомки акторові довелося навчитися надовго затримувати дихання під водою. “Це змусило мене замислитися про цю свободу в межах твоїх фізичних здібностей, про свободу в межах обмежень. І мені сподобалось, справді сподобалось”. Звiсно, він також був радий побачити себе у різних тілах, з різними голосами, у ролі різних персонажів: “Є щось у цьому терапевтичне, навіть катарсистичне. Я думаю, приміряти на собі шкуру інших людей час від часу досить корисно”.
В український прокат “Граф Монте-Крісто” вийде 5 вересня. Дякуємо за допомогу в організації інтерв’ю кінодистрибьюторській компанії Green Light Films.
Текст: Лєна Бассе
