25 червня на стрімінговій платформі Prime Video виходить довгоочікувана документальна стрічка “Я: Селін Діон”, яка розповідає чесну історію про боротьбу канадської співачки зі складною хворобою, підтримку шанувальників на цьому складному шляху та силу музики. Напередодні прем'єри Селін Діон дала велике інтерв'ю Vogue.
У певний момент у 2008 році, під час світового турне Taking Chances — одного з найприбутковіших шоу того десятиліття — Селін Діон пригадує, що відчула, що щось було не так. “Досить швидко я почала мати труднощі з контролем свого голосу, — розповідає Діон під час Zoom-дзвінка з її дому в Лас-Вегасі, сидячи на дивані в піжамі з тропічним принтом. — Він підіймався дуже високо, а потім мʼязи починали спазмувати. Що робити у першу чергу, в таких моментах? Йдеш прямо до ЛОРа”. З відсутністю чітких відповідей від лікарів — “вони оглянули мої голосові зв'язки з усіх боків і сказали, що вони в ідеальному стані”, — вона просто продовжувала рухатись вперед і завершила турне. Потім вона завершила ще одне резидентське шоу в Лас-Вегасі. Потім ще п'ять турне. Десь на цьому шляху вона також почала відчувати приступи м'язової жорсткості: “Мені стало важко ходити, доводилося за щось триматися та опиратися”.
Реклама
Селін Діон у документальній стрічці I Am: Celine Dion. Photo: Courtesy of Amazon MGM Studios
Лише у 2020 році, коли COVID змусив її сповільнитися, Діон нарешті зіткнулася з таємничими проблемами зі здоров’ям, які були частиною її життя понад десятиліття. “Коли прийшла пандемія, я сказала собі: Всесвіт не робить помилок, і я скористаюся цим часом — цією можливістю — щоб пошукати відповіді, — каже Діон. — Після багатьох років гри в хованки із собою, з друзями, з родиною, з дітьми…” Вона робить паузу, видно, що її переповнюють емоції: “Я більше не хотіла бути хороброю. Я намагалася стільки, скільки могла. Настав час бути розумною”.
Після більш інтенсивного обстеження та тривалого процесу виключення діагнозів, у Діон виявили синдром жорсткої людини (stiff-person syndrome) — рідкісний неврологічний розлад, який викликає м'язову скутість і спазми. “Можливо, це звучить дуже дивно, але коли мені поставили діагноз, я була щаслива. Нарешті я змогла рухатися за течією, а не проти неї”. У грудні 2022 року вона вирішила поділитися цією інформацією зі світом через відео, опубліковане в Instagram. “Не знаю, чи добре ви мене знаєте, але я — відкрита книга”, — каже вона сьогодні, розпливаючись у широкій посмішці. Саме цей відкритий дух дозволив їй з щирістю підійти до свого діагнозу та поділитися новиною зі своїми шанувальниками невдовзі після цього. “Я більше не могла тримати це в собі”.
Селін Діон у документальній стрічці I Am: Celine Dion. Photo: Courtesy of Amazon MGM Studios
Менш ніж за два роки Діон представляє трейлер свого нового документального фільму “Я є: Селін Діон” (I Am: Celine Dion), який буде доступний для перегляду у всьому світі на Prime Video з 25 червня. Хоча фільм охоплює розповідає про складні моменти життя Діон за останні кілька років, він також є разючим портретом стійкості та любовним листом до шанувальників, підтримка яких стала для неї світлом в кінці тунелю.
Після того, як у 2022 році Селін Діон була змушена скасувати решту дат свого світового турне Courage, вона спрямувала свою наполегливість як виконавиця на повільний, але стабільний процес реабілітації з надією знову повернутися на сцену та знову з’єднатися зі своїми відданими шанувальниками. У лютому 2024 року вона вперше з’явилася на публіці після діагнозу, щоб вручити Тейлор Свіфт нагороду за альбом року на “Ґреммі”. “Я хотіла зробити це у вигляді документального фільму, тому що це не швидкий процес і немає швидкого вирішення того, через що я пройшла, — пояснює Діон. — Це не лише вправи для голосу і заняття пілатесом. Це реабілітація фізична та вокальна, емоційна та духовна — усе разом. І я хочу, щоб ця історія була розказана відповідно. Я достатньо поважаю своїх шанувальників і себе, щоб вони знали всю правду”.
Щоб розказати цю правду, Діон знала, що їй потрібно знайти правильного партнера для розповіді. Вже розпочавши розмови з кількома режисерами на початку 2022 року щодо створення фільму про цей етап свого життя, Діон зв’язалася з номінованою на “Оскар” документалісткою Ірен Тейлор, і вони одразу знайшли спільну мову. “Я хотіла знайти когось, з ким я могла б бути на одній хвилі як партнер у проєкті, — каже Діон. — Я не шукала когось, хто б драматизував моє життя або перевинаходив те, через що я пройшла. Або когось, хто постійно питав би: "Чи можемо ми запитати тебе про це? Чи можемо ми показати ось це?" Коли я зустріла Ірен, я одразу зрозуміла, що вона саме та людина”.
Селін Діон у документальній стрічці I Am: Celine Dion. Photo: Courtesy of Amazon MGM Studios
Спілкуючись із Тейлор, стає зрозуміло, що саме незвичайна всюдисущність Діон — і наявність багатьох граней її особистості, з якими широка публіка може бути не знайома — привернули її увагу. До того ж була готовність Діон відкритися. “На початку знайомства з Селін вона дуже чітко сказала мені: “Я хотіла б бути голосом фільму”, що було як музика для моїх вух”, — каже Тейлор. Як вона інтерпретувала це бажання? “Я думаю, що вона говорила мені: “Якщо ти дозволиш мені, я розкажу цю історію. Просто поговори зі мною. І з часом ти зможеш зібрати це докупи””, — пояснює Тейлор. “Якщо Селін каже, що вона віддасть себе, чому б мені хотіти когось іншого? Фільм про неї, розумієте — і не лише про неї, а про неї під час дуже специфічного періоду її життя, коли вона змінювалася не за власним вибором”.
Хоча документальний фільм переплітається з архівними кадрами підйому Діон до слави — і її багатьма десятиліттями на вершині як музикантки та виконавиці — Тейлор прагнула зробити цей фільм портретом Діон в сьогоденні. “Я думаю, що її найдорожчі шанувальники добре розуміють, наскільки широкий її репертуар, — каже Тейлор. — Але я думаю, що більшість людей не знають — широка публіка, і я в тому числі. Фільм про те, щоб відкрити сучасну Селін у контексті її понад 40-річної кар'єри, яка привела її до цього моменту”.
Вона продовжує: “Я не знімала фільм для її шанувальників, але цей фільм безсумнівно є любовним листом, і її шанувальники зараз дуже турбуються про неї. Вони хочуть знати, чим вона займається, але вони також хочуть просто насолоджуватися її музикою. Я думаю — я сподіваюся — фільм може запропонувати і те, і інше”.
З очевидних причин більшість сучасних кадрів знімали в будинку Селін Діон у Лас-Вегасі — просторі, яке вона навмисне тримала у таємниці і яке погодилася відкрити для камер лише після того, як встановила відчуття спорідненості з Тейлор. “Це єдине місце, де я могла страждати, плакати, сходити з розуму, бути щасливою, співати, збиватися з ритму — і зараз бути вразливою, — каже Діон. — Мені потрібно було настільки довіряти комусь, щоб показати це. І, почувши трохи про особисту історію Ірен, я змогла це зробити. У мене не багато друзів. Тепер я вважаю Ірен подругою. Бо вона мене зрозуміла”.
Частково причиною, чому Діон так ретельно оберігає своє домашнє життя, є її діти. У Діон троє синів від її шлюбу з Рене Анжелілом, її покійним чоловіком і менеджером, який помер від раку горла у 2016 році. Після багатьох десятиліть втручання з боку таблоїдної преси, Діон знає, коли і як тримати своє приватне життя приватним. “Я вже багато разів вмирала в газетах”, — каже вона з ноткою чорного гумору, перш ніж зазначити, що найгірше у божевільних спекуляціях щодо її здоров’я було те, що доводилося пояснювати заголовки своїм дітям: “Я повинна нагадувати їм, щоб вони не вірили всьому, що читають або чують”. А проте, Діон каже, що частково заради своїх дітей вона відчула необхідність зняти документальний фільм. “Фільм було зроблено з великою повагою, — каже вона. — Я дозволила Ірен зафіксувати речі, які, можливо, буде важко побачити деяким людям, але це моя реальність”.
Щодо реальності Діон у цей конкретний момент — вона приймає життя день за днем. “Це було велике навантаження на мої плечі, і багато цієї ваги зникло, — каже вона про те, що поділилася своїм діагнозом зі світом. — Бо тепер я можу просто зосередитися на реальності. Це чудово. Моє щастя повернулося”. Вона також сподівається, що випуск документального фільму допоможе підвищити обізнаність про синдром жорсткої людини та заохотить тих, хто ідентифікує себе з її симптомами, звернутися до лікарів. “Я сподіваюся, що документальний фільм не налякає людей, а спонукає обстежитися, — каже вона. — Мені знадобилося 17 років — будь ласка, не чекайте так довго”.
Стрічку “Я: Селін Діон” представляє Amazon MGM Studios за виробництва Vermilion Films у партнерстві з Sony Music Vision і Sony Music Entertainment Canada. Документальний фільм буде випущено у всьому світі ексклюзивно на Prime Video 25 червня.
За матеріалом vogue.com
