На 12-тижневому курсі «Вишкіл капітанів» українські офіцери вчаться планувати та керувати діями механізованої роти за процедурою TLP (Troop Leading Procedures). Особливу увагу приділяють розвідці місцевості та відпрацюванню бойових сценаріїв на картах і макетах.
Основою підготовки є TLP – процедура планування та підготовки підрозділу до виконання бойового завдання. Цьому блоку відведено шість із дванадцяти тижнів курсу.
Навчання побудоване за принципом поступового ускладнення: спочатку слухачі опановують окремі елементи планування, після чого отримують дедалі складніші тактичні завдання.
Одним із практичних етапів є рекогностування місцевості. Офіцери безпосередньо на місцевості мають визначити, де розташувати особовий склад і техніку, які ділянки є ключовими, звідки противник може вести спостереження та якими маршрутами здатен діяти.
Інструктори наголошують, що карта сама по собі не дає повної картини. Рельєф, рослинність, забудова та зміни місцевості можуть суттєво впливати на рішення командира. Тому одне із завдань слухача – зіставити інформацію на карті з реальною місцевістю.
Під час рекогностування офіцери також визначають місця для позицій. Наприклад, інструктори звертають увагу, що розташування біля мостів та інших добре помітних орієнтирів полегшує противнику розвідку та наведення засобів ураження.
Від 2022 до 2026 року
Окремою особливістю «Вишколу капітанів» є те, що навчальні тактичні завдання послідовно проводять слухачів через розвиток війни – від 2022 до 2026 року.
Перший практичний сценарій, на якому побував журналіст «Мілітарного», відтворював умови 2022 року. Надалі завдання переходять до наступних років і поступово ускладнюються.
Такий підхід дозволяє показати офіцерам, як за роки повномасштабної війни змінювалися способи ведення бойових дій, застосування озброєння та роль нових технологій.
При цьому кожне завдання обмежує слухачів засобами, які відповідали конкретному періоду. Наприклад, під час відпрацювання сценарію 2022 року при плануванні враховують тодішнє штатне озброєння підрозділу, зокрема протитанкові ракетні комплекси «Фагот». Тобто слухач не може будувати рішення, спираючись на засоби, які масово з’явилися у військах пізніше. Спочатку він має виконати завдання в умовах і з можливостями відповідного року.
У наступних тактичних завданнях до планування поступово додають нові технології та засоби, які з’являлися на полі бою у 2023–2026 роках. Це дозволяє офіцерам не просто навчитися ними користуватися, а зрозуміти, як їхня поява змінює планування бою та можливості підрозділу.
Таким чином слухачі фактично рухаються «з минулого в майбутнє», спочатку працюють в умовах початку повномасштабної війни, а потім адаптують попередні рішення до сучасного поля бою, тестуючи нові технології та підходи.
Разом із тактичними завданнями змінюються й інструменти, за допомогою яких офіцери відображають і перевіряють свої рішення.
Перше тактичне завдання слухачі відпрацьовують на паперовій карті з прозорою накладкою, на якій наносять обстановку та задум дій. У наступних завданнях переходять до цифрових систем ситуаційної обізнаності, зокрема «Кропиви» та «Delta». Це дозволяє не лише освоїти самі системи, а й зрозуміти, як цифрові інструменти змінюють процес планування та роботу командира.
Механізована рота в обороні
Одне з завдань курсу присвячене діям механізованої роти в обороні.
Слухач має не просто нанести підрозділи на карту, а проаналізувати місцевість, визначити можливі напрямки дій противника, розташування своїх позицій, техніки та пунктів управління.
Під час практичної роботи використовують, зокрема, систему «Кропива», яка дозволяє працювати з електронною картою, оцінювати рельєф і визначати положення об’єктів безпосередньо на місцевості.
Інструктори окремо розбирають ділянки, які створюють переваги або обмеження для бронетехніки.
На прикладі боїв за Мощун слухачам показують, як меліоративні канали, дороги та переправи впливали на маршрути російських підрозділів і перетворювали окремі точки на ключові для побудови оборони.
Офіцери мають визначити, якими напрямками противник може просуватися, де його рух обмежуватиме рельєф і в яких місцях доцільно розташовувати протитанкові засоби, мінні загородження або готувати вогневе ураження.
Таким чином командир має навчитися не лише читати карту, а й розуміти, як конкретна місцевість впливатиме на майбутній бій.
Від карт до військової гри
До підготовки також входить проведення бойової гри – wargame, під час якої слухачі розігрують різні варіанти розвитку бойової обстановки.
Для цього використовують карти та матеріали аерофотозйомки. Офіцери послідовно проходять завдання, оцінюють можливі дії противника та перевіряють власний задум ще до його практичного виконання.
Такий підхід дозволяє виявити слабкі місця плану та спрогнозувати, як противник може реагувати на дії підрозділу.
Окремо слухачі вчаться готувати попереднє розпорядження, організовувати подальше планування та доводити завдання до підлеглих.
Після оборонної тематики курс переходить до наступальних дій. За словами інструкторів, цей блок будують із урахуванням сучасного бойового досвіду, зокрема 3-ї штурмової, 72-ї та 92-ї бригад, а також Сил Безпілотних Систем.
До завдань додають протидію інфільтрації противника та зачистку місцевості – ситуації, коли невеликі групи просочуються між позиціями й намагаються діяти вже в тилу підрозділу.
Так офіцера змушують враховувати не лише фронтальну атаку, а й загрозу появи малих груп противника на маршрутах логістики, евакуації та в тилових районах.
Курс працює з 2022 року
«Вишкіл капітанів» започаткували у 2022 році в Силах територіальної оборони ЗСУ за ініціативи тодішнього начальника штабу Командування Сил ТрО бригадного генерала Сергія Собка та за підтримки фонду «Повернись живим».
Фонд і надалі підтримує курс та його розвиток, зокрема практичну підготовку офіцерів і адаптацію навчальної програми до змін на полі бою.
Практична частина курсу має навчити командира роти пройти весь процес – від отримання завдання й аналізу карти до рекогностування місцевості, перевірки задуму та організації дій підрозділу.
При цьому побудова завдань від 2022-го до 2026 року дозволяє слухачам побачити не лише появу нових технологій, а й те, як вони за кілька років змінили сам підхід до планування бою.