ГО «Нові українські наративи» реалізувала освітній проєкт для жінок ВПО «Зміст», в який залучила 6800 учасниць.
Про це розповіла президентка громадської організації Любов Правдіна під час форуму-дискусії «Жінки, які змінюють Україну», що відбувся днями у Києві.
Під час заходу представниці державного та громадського секторів і бізнесу спілкувалися про те, як жінки адаптуються до нових викликів і зміцнюють країну та її економіку в умовах війни, обмінювалися думками щодо майбутніх пріоритетів діяльності.
Ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації, а також використання ключових можливостей миробудівництва.
«Перед тим, як запустити освітній проєкт “Зміст”, ми провели консультації з жінками, які могли б стати нашою аудиторією. Вони казали, що “в нових громадах відчуваємо себе чужими, байдужими, мрія одна – повернутися додому”. Йдеться про сотні тисяч українок, які не живуть життям. Так народився наш освітній проєкт “Зміст” з амбітним твердженням: “Навчаюся, щоб перемагати”», – розповіла Правдіна.
За її словами, ГО «Нові українські наративи» з’явилася як команда під час повномасштабного вторгнення. Все починалося з невеликого колективу із трьох колежанок.
«Ми були тут, у Києві, де кожен день приносив не лише нові виклики, а й нові можливості для дій, – пригадує Правдіна. – Коли розпочинали роботу над освітнім проєктом “Зміст”, ми зіштовхнулися з двома викликами. Перший виник після попередніх консультацій з представницями нашої цільової аудиторії – це неготовність жінок до нових знань, до навчання. Вони ніби поставили життя на паузу і не мали мотивації до саморозвитку і руху вперед. Другий виклик – це практично одночасна поява багатьох освітніх проєктів для жінок ВПО: нам потрібно було зробити наш проєкт справді потрібним і корисним, аби він став затребуваним. Вихід ми знайшли – ми створили таку навчальну програму, яка з перших лекцій давала натхнення та нові сенси, більшість наших викладачів та викладачок – це сертифіковані коучі, які давали не просто знання, а оцю наснагу до життя, яку багато хто втратив. На сьогодні в команді громадської організації працює вже 10 жінок, а наш проєкт об’єднав понад 6800 жінок та дівчат ВПО з усієї України. Це не просто цифри — це реальні жінки з різних куточків країни, які знайшли в собі сили вчитися, розвиватися, йти далі, незважаючи на всі труднощі».
Оксана Войнаровська переїхала з Енергодара до Тернополя. «У мене бізнес починався (і перший, і другий) з хобі, з улюбленої справи. Колись у 90-х не було чого носити – почала шити одяг. Після вагітності не вміщалася в одяг – почала для себе шити, для дітей. Зрозуміла, що люблю тканини, люблю в’язати. І була мрія – магазин тканин. Здійснила її. Він залишився в окупації, його нереально перевезти і вивезти. У мене там була мережа – чотири магазини з великою кількістю обладнання… Тонни всього. Але у 45 років я вирішила, що вже пора починати дбати про себе, окрім косметолога, ще й іншим способом. Хотіла залишатися молодою, красивою і енергійною. На той момент я була 12 років у йозі як користувачка. Закінчила курси фейс-йоги, зрозуміла, що результати вражаючі. Подруги просили навчити. І я пішла навчатися на тренера. Це був серйозний шлях і серйозна робота», – розповіла вона.
Війна застала Оксану не вдома. «Я 18 лютого 2022 року полетіла на ретрит за кордон. І більше після цього я не поверталася в Енергодар. Не було в мене можливості зібрати речі, якісь важливі речі для себе. І коли опинилася в місті, де нікого не знала, в мене був вибір – робити те, що я знаю дуже гарно, чи сидіти тихенько і просто чекати, коли нас звільнять і я повернуся додому. Про красу в перші місяці війни говорити я не наважувалася. Не могла сказати: нумо, дівчата, будемо дбати про себе і будемо займатися красою. Там були питання – що їсти, де взяти дах на головою і як своїм тілом дітей захистити. Тому це перший виклик в мене. Це був внутрішній супротив, який потрібно було пропрацювати, щоб почати говорити про те, що і це важливо. І для цього мені знадобилося 11 місяців. Поки я не почула від одних-других-третіх, щоб я починала», – пригадує Оксана.
Наснагу та необхідні знання для розвитку бізнесу жінка отримала, взявши участь у освітньому проєкті «Зміст», однією зі складових якого була і фахова психологічна підтримка.
«Окрім онлайн-навчання і регулярних зустрічей з психологинею, у межах проєкту «Зміст» ми організовували і провели сім офлайн-воркшопів в різних регіонах України. Ще один наш спільний здобуток – це той нетворкінг, який нам вдалося створити. Ми маємо групи в регіонах, ми маємо загальний чат учасниць. Там дуже багато корисного. І це залишиться їм і після закінчення проєкту», – розповіла комунікаційна менеджерка ГО «Нові українські наративи Юлія Катюха.
«Я була присутня на офлайн-тренінгу в Тернополі, на початку літа, – пригадує Оксана Войнаровська. – Це був курс “Продажі”. І це навчання стало відправною точкою в масштабуванні – так, на сьогодні в мене вже працюють чотири тренерки. Тоді я все записувала в конспект, який переглядаю і зараз. А окрім цього, прокачала і особистісні скіли: скромна людина, я встала і зробила оголошення, що шукаю людей на роботу. З деякими дівчатами з цього тренінгу ми спілкуємось, і вони ходять до мене в студію, займаються. Такі класні заходи я щиро рекомендую не пропускати нікому, бо це не лише знання, а й класний нетворкінг».
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку ООН.
___________________________________________________
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участю багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Матеріал розміщено згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023 та на підставі рахунку.
Фото: ГО «Нові українські наративи»/Авраменко Кирило