У серпні, у найспекотніший період літа, запрошуємо знайти прихисток від спеки у галереях та музеях: Український дім представляє масштабну виставку, присвячену композитору Борису Лятошинському, а галерея “Лавра” демонструє — ніжні гобелени, створені за мотивами полотен Олександра Сухоліта.
“Олександр Сухоліт. Гобелени”
Галерея Лавра, серпень
Реклама.
Протягом усього серпня галерея “Лавра” відкриває свої двері для виставки гобеленів, народжених з живописних шедеврів Олександра Сухоліта. Експресивні твори Сухоліта, одного з провідних майстрів сучасного українського мистецтва, були втілені у килимовому мистецтві майстрами знаменитої решетилівської фабрики. Мистецтво ткацтва у селі Решетилівка на Полтавщині має глибоке коріння, сягаючи ще 19 століття.
Гобелени виготовлені з вовни та шовку, використовуючи традиційну техніку ручного решетилівського ткацтва. Теплі, природні відтінки, філософські сюжети, виняткова майстерність виконання: експозиція “Олександр Сухоліт. Гобелен” справляє глибоке, медитативне враження і здається ідеальною для неспішного споглядання у літню пору.
“З часів Античної Греції гобелени вважалися ознакою розкоші та вишуканості, ексклюзивними витворами мистецтва”, – ділиться кураторка Тетяна Миронова. – Колись Рафаель та Рубенс створювали роботи спеціально для перенесення на гобелени. У 50-х роках минулого століття мільярдер Нельсон Рокфеллер замовив Пікассо створити гобелен за мотивами його картини “Герніка”. Для Олександра Сухоліта цей проект відкриває нову главу. Працюючи з гобеленами, художник трансформує мову живопису у зовсім іншу мову, мову вовняної нитки та фактури. І твір сприймається по-новому”.
“Слід дотику”
Галерея Avangarden, до 8 вересня
“Слід дотику” — це виставка, яка об’єднує українських митців та дизайнерів, чиї роботи балансують на межі між функціональним об’єктом та твором мистецтва. Меблі, керамічні вироби, килими, скло та живопис формують простір, де промислова естетика, ергономічність та матеріальна логіка речі переплітаються з художньою мовою. Предмети, представлені на виставці, роблять відбиток людських рук помітним: пластичність скла, текстура кераміки, вузли ручного ткацтва та природні недосконалості стають ключовими елементами. Поверхня зберігає відбиток дотику — свідчення часу, процесу творення та присутності людини.
Серед учасників – Оксана Левченя, Ірина Максимова, Софія Горбачевська (Sofika Ceramics), Андрій Саєнко, Андрій Опришко.
“Лятошинський. Відображення”
Український дім, з 13 серпня до 20 вересня
Після виставок, присвячених Аллі Горській, київським митцям-шістдесятникам, Марії Примаченко, митцям школи бойчукізму та іншим видатним постатям мистецтва ХХ століття, ця інституція представляє свою першу музичну виставку.
Виставковий проект “Лятошинський. Відображення” розкриває постать одного з найвидатніших українських композиторів, Бориса Лятошинського. Вперше масштабно буде представлено постать композитора в ширшому контексті української культури та історії. Експозиція поєднує архівні матеріали, рукописи, особисті речі митця, створюючи багатовимірну розповідь про нього та його епоху. Вперше будуть представлені експонати з приватного кабінету-музею Бориса Лятошинського. Особливу роль у проекті відіграють сенсорні рішення експозиції, зокрема дзеркальна інсталяція, звукові простори та аудіовізуальні роботи — тут музику можна буде не лише почути, але й побачити.
“Київ – Венеція”
Центр сучасного мистецтва М17, до 30 вересня
Виставковий проект “Київ – Венеція”, який символічно прокладає міст між двома значущими водними шляхами Європи – Дніпром та Венеційською лагуною. Виставка звертається до теми мінорності (“In Minor Keys”) — теми цьогорічної Венеціанської бієнале, розглядаючи її як символ надії, передчуття світанку. Спеціально для виставки команда розробила особливий трансформаційний маршрут з зонами для відпочинку, споглядання, аудіовізуальними елементами, текстами та простором для руху. "Наша мета – відволікти, занурити у мрійливий стан та захоплення, запрошуючи відвідувачів сповільнити темп і дозволити новому досвіду стати реальністю, — ділиться кураторка Наталія Шпитківська.
Серед учасників проекту — Неллі Ісупова, Анатолій Ганкевич, Тіберій Сільваші, Руслан Тремба та інші.
“Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років”
Кудрявка, 1 серпня
Вероніка Ємельянова — художниця, режисерка та перформерка, яка досліджує у своїх роботах теми бажання, архетипів та механізмів людської поведінки. Новий проект “Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років” у просторі Кудрявки досліджує, як змінюється бажання, коли його об’єкт стає недосяжним. В центрі експозиції – три відеоперформанси, доповнені предметними роботами та інсталяційними елементами, що об’єднують простір в єдиний досвід.
Виставка Каріни Синиці
Оновлена галерея The Naked Room, серпень
У серпні відбудеться офіційне перевідкриття однієї з наймодніших та найвпливовіших київських галерей The Naked Room на новій локації — вулиця Золотоворітська, 2а. За словами команди, це буде один з небагатьох повністю інклюзивних мистецьких просторів у Києві.
Галерея відкриється експозицією художниці родом із Сєвєродонецька Каріни Синиці, яка відома своїми монументальними техніками, зокрема фрескою та настінним розписом. Її роботи зосереджені на темах війни, вимушеного переміщення та взаємодії людини з навколишнім простором, поєднуючи особистий досвід із ширшими соціальними й екологічними процесами, зазначають у галереї.
“Між подихами стін, двері відчиняються всередину”
Voloshyn Gallery, до 6 вересня
Виставка об’єднує вісьмох молодих художників, чиї роботи спільно досліджують досвід існування в умовах тривалої невизначеності. Працюючи з інсталяцією, живописом, керамікою та відео, Діана Дем’яненко, Ніка Шумейко, Марія Чаркіна, Артем Дейнека, Ніколь Давидова, Анна Вехник, Дарина Святун та Олег Савін звертаються до простору помешкання як до теми і водночас як до концептуальної основи.
Кімната у цій виставці – не нейтральний та не безпечний простір. Це місце, де звичні предмети втрачають свою функцію, де буденні дії набувають нового та тривожного значення, а межа між прихистком та небезпекою стає розмитою. Представлені роботи не прагнуть подолати цей стан – вони в ньому існують, використовуючи іронію, матеріальне зміщення та формальну невизначеність як способи залишатися присутніми у досвіді, що не піддається простим визначенням.
“Відомий невідомий Бедзір”
Stedley art foundation, 15 серпня
Виставка присвячена творчості одного з найцікавіших представників закарпатської школи живопису 60-х років, художника Павла Бедзіра. Вона представляє серію графічних робіт 1960-х – 1970-х років, у яких митець поєднав модерністські художні практики з філософськими пошуками. Павло Бедзір сформував власну мистецьку мову на перетині світового модернізму та закарпатської культурної традиції, активно експериментував із техніками фротажу, монотипії та авторськими методами друку, переосмислюючи досвід європейського авангарду.