Поділитися
Серфінг забезпечує ідеальний м’язовий тонус, нормалізує психічний стан та викликає майже дитячий сплеск гормонів щастя. Про те, чому серфінг є майже ідеальним видом спорту, що приносить користь тілу та душі, розповідає Юлія Куліш, чемпіонка України із серфінгу
Серфінг: що потрібно знати початківцям
“Перебуваючи на дошці, майже неможливо думати про щось інше. Вся увага концентрується на тілі: як зберегти рівновагу, як відчути рух води. Це дозволяє мозку перезавантажитися”, – ділиться Юлія Куліш, чинна чемпіонка України з серфінгу. Її довге темне волосся все ще вологе (“годину каталася в океані, просто для насолоди”), а білосніжна посмішка сяє на тлі засмаги. Ми спілкуємося онлайн: у Києві десята ранку, на Балі вже третя по обіді – і раптом виникає відчуття, ніби під вікнами редакції плескочуться не темні води Дніпра, а блакитні хвилі Індійського океану.
Реклама.
Юлії 36 років, разом із чоловіком Русланом, членом національної збірної із серфінгу, вони вже вісім років мешкають в Індонезії – там вони заснували власну серф-школу для дітей та дорослих (наймолодшому учневі було 5, найстаршому – 76). Куліш захопилася цим видом спорту у 2016 році – під час весільної подорожі на Гоа. За два роки пара остаточно оселилася на острові, а вже у 2024-му Юлія здобула перемогу на першості України. Оскільки змагань відтоді більше не проводили, титул у категорії “коротка дошка” серед жінок досі належить їй. “Якби десять років тому мені сказали, що я буду брати участь у змаганнях, та ще й вигравати, я б, мабуть, не повірила”, – зізнається вона.
Куліш спеціалізується на перформанс-серфінгу: у цій дисципліні спортсмен не просто ковзає по хвилі, а виконує трюки. Одні з них допомагають утримувати швидкість довше – наприклад, карв: коли водяний гребінь стає пологим і вже не штовхає дошку належним чином, серфер “повертається” назад, щоб знову вловити енергію потоку. Інші додають видовищності, як-от флотер – стрибок на верхівку буруна. Одним із найскладніших елементів у цьому спорті є аеріал: спортсмен, піднімаючись з дошки над хвилею, виконує в повітрі обертання або сальто.
Як навчитися серфінгу: поради чемпіонки України
У серфінгу використовуються два типи дощок: довга – 9 футів (2,75 м); коротка – менш як 7 футів. Точна довжина підбирається відповідно до зросту. Для Юлії, яка має зріст 173 см, ідеальною є дошка 5’9’’ (1,75 м). Серфери зазвичай використовують обидва типи дощок, а для змагань обирають свою категорію. На короткій дошці трюки є динамічними, стрімкими та активними: бризки розлітаються в різні боки, спортсмен може різко розвертатися обличчям до хвилі та назад. Довга дошка надає більше простору для демонстрації майстерності – на ній можна пересуватися, – але вимагає особливої плавності рухів.
В Україні серфінг є відносно новим видом спорту: перші змагання відбулися в Одесі у 2019 році. Це незрівнянно з США та Австралією, де він розвивається як професійна дисципліна вже понад століття. Для полінезійців серфінг протягом багатьох століть є частиною культури та способу життя. Українські серфери беруть участь у міжнародних турнірах з 2021 року. “Конкурувати з найкращими атлетами світу психологічно складно – у нас об’єктивно різні рівні, – зазначає Юлія. – Але таких країн, як наша, багато – зокрема, майже всі європейські, де немає виходу до океану. Ми прокладаємо шлях для нових поколінь: зростає молодь, яка вже в 12 років має досвід світових змагань, а в 17 отримає шанс позмагатися за першість”.
Де займатися серфінгом: Балі, Португалія, Франція та інші місця
На Балі, з його теплим океаном та м’яким тропічним кліматом, сезон серфінгу триває 360 днів на рік; в Україні – близько 30 днів, зазвичай взимку, коли спостерігаються шторми. Кататися зараз небезпечно – акваторія Чорного моря замінована. Тому для серфінгу краще вирушити за кордон. Починати варто з спокійних вод Індійського океану – в Індії, Індонезії, на Мальдівах чи Шрі-Ланці: туди вирушають заради плавних хвиль, які дозволяють досягти результату з мінімальними зусиллями, та розвиненої інфраструктури. Також можна поїхати на узбережжя Атлантичного океану: французькі міста Біарріц та Оссегор прихильні до серферів. У Португалії знадобиться гідрокостюм: вода в Пеніше та Ерісейрі на заході країни, а також в Альгарве на півдні, значно холодніша. Але в русі швидко зігріваєшся. Особливо якщо серфиш у Назаре, де хвилі сягають 30 метрів – одні з найвищих у світі.
Під час підготовки до змагань Куліш тренується двічі на день, а між стартами катається для власного задоволення – чотири-п’ять разів на тиждень. Також доводиться працювати на суші – з фітнес-інструктором. “Основне навантаження в серфінгу – аеробне, – пояснює Юлія, – адже ми постійно гребемо, задіяні м’язи спини та рук”. Складність полягає в тому, щоб після тривалого веслування здійснити “вибухове” зусилля: різко відштовхнутися руками й піднятися на дошку. “Щось подібне спостерігається у боксерів і тенісистів, – каже Куліш, – спортсмен постійно в русі, а в вирішальний момент робить ривок”. Одна з найкращих вправ – берпі; для відпрацювання балансу підійдуть скейтборд, вейксерф та звичайний балансборд у залі, а взимку – сноуборд.
Серфінг для здоров’я: як він впливає на тіло та психіку
Серфінг ефективно тренує м’язи та покращує фізичну форму. 85% часу спортсмен проводить, веслуючи на дошці, тому м’язи рук, спини та преса стають помітними майже одразу. Але чи не найбільша перевага цього виду спорту – здатність стабілізувати психіку. Він дарує щирі, майже дитячі емоції: “Під час тренування тіло виробляє цілий коктейль гормонів і нейромедіаторів: спочатку, коли ми ловимо хвилю, це адреналін, який допомагає сконцентруватися; а після заїзду настає ейфорія: працюють серотонін, дофамін та ендорфіни. Після катання люди часто не можуть стримати посмішку”. У США, Великій Британії, Новій Зеландії та Австралії серфінгом лікують депресивні стани та ПТСР; існують серф-програми і для людей з аутизмом.
Якщо звичайні люди стежать за прогнозом погоди, то серфери живуть за прогнозом свелу – енергії хвиль, що народжується в океані. Вони перевіряють його в застосунках або онлайн. “У мене може бути розписаний тиждень, але якщо я бачу, що приходить класна хвиля – піду серфити. Ми живемо в ритмі з океаном. Інакше просто неможливо”.
Як обрати екіпірування
Тренуватися спортсменка радить у закритому одязі: рашгард і лосини – для теплої води, гідрокостюм – для холодної. На обличчя обов’язково потрібно наносити сонцезахисні засоби на основі оксиду цинку (він майже не змивається водою та не шкодить морській флорі й фауні). SPF для волосся бажаний, але в Азії його складно знайти, тому Куліш використовує натуральні олійки – кокосову або арганову: вони створюють захисну плівку від солі, сонця та вітру.
Юлія багато читає про спортивну психологію та працює з диханням: “Варто нормалізувати дихання – і рівень стресу знижується, з’являється можливість діяти більш зібрано”. Ці техніки ефективні не лише у професійному спорті. “Навіть якщо просто заходиш в океан, а хвилі сьогодні більші, ніж ти звик, правильне дихання допомагає заспокоїтися”.
Вона освоїла серфінг за місяць – і запевняє, що це доступно кожному. “На дошку з першого ж уроку стають 98% людей, – каже Куліш. – Десяти занять із тренером достатньо, щоб почати самостійно кататися на невеликих хвилях”.