Катерина, операторка дрона-бомбардувальника: про окупацію, службу та кохання
Катерина – операторка ударного дрона “Vampire”, яка з червня 2025 року несе службу у складі 128-ї окремої важкої механізованої бригади “Дике поле”. Її шлях до лав Сил оборони розпочався після того, як її рідне село на Миколаївщині пережило окупацію російськими військами. Саме після деокупації вона прийняла рішення захищати Україну. У відвертому інтерв’ю для “Суспільного” військова поділилася деталями своєї служби, завданнями, які виконує, та тим, що допомагає зберігати душевну рівновагу.
Два тижні під російською окупацією
Рішення піти до війська Катерина ухвалила саме після звільнення свого села. “Ми провели в окупації всього два тижні, але цього виявилося достатньо, аби зрозуміти, хто вони такі (російські військові), і як вони тут живуть. У селі були жертви та загиблі від катувань. Вони залишили після себе замінований будинок. Мій кум Олександр першим обстежив його, знешкодив розтяжки та знайшов тіло нашого односельця, якого закатували”, – розповіла жінка.
Вона також згадала, як її сестра повернулася з пологового будинку, коли село ще було під окупантами, а її триденному племіннику довелося пережити вторгнення російських військових у їхню оселю. “Я бачила їхні обличчя, коли вони були в нашому селі. Тоді я пообіцяла собі помститися – і за свого племінника, і за всіх дітей, які страждають від цієї війни через них”, – зізналася Катерина.
Шлях до професії операторки дрона-бомбардувальника
Пошуки підрозділу зайняли тривалий час, доки Катерина не натрапила на набір до 128-ї бригади “Дике поле”. Спочатку вона хотіла стати бойовою медикинею, але чоловік переконав її обрати інший напрямок.
“Чоловік сказав: “Йди на дрони, там будеш у відносній безпеці”. Він був проти мого рішення йти до війська, але я вже прийняла його. Я керую важким бомбером, і мені це дуже подобається. Це потужна машина, відчуваєш її силу. Він також дещо простіший в управлінні, ніж FPV-дрони”, – поділилася військова.
Її командування ставить різноманітні бойові завдання: “Ми можемо вести мінування, здійснювати бомбардування, а також доставляти припаси. Основне завдання, звісно, – це бомбардування. Ми уражаємо ворожі укріплення, бліндажі, житлові будинки та підвали”.
Методи відновлення та збереження жіночності
За словами Катерини, адаптація до військового життя спочатку була непростою, але з часом вона звикла. Зараз вона має дні для відновлення, які присвячує відпочинку, сну та догляду за собою, щоб відчувати себе жінкою.
“Мене відволікає від усього кохана людина, мій чоловік, хоч він також служить. Ми можемо лежати в бліндажах, розмовляти. І це створює відчуття, наче ми поруч, наче все гаразд, наче війни й немає… Коли я відпочиваю, люблю робити різні жіночі процедури, манікюр. Це допомагає мені, коли я стою десь у полі, дивлячись на красиві нігті, усвідомлювати, що я все ще дівчина, що я не повністю стала воїном”, – розповіла військова.
Порада від Українка новини:
Ця історія надихає, показуючи, як особиста мотивація та стійкість можуть допомогти подолати найскладніші випробування. Вона підкреслює важливість підтримки близьких та пошуку шляхів збереження себе навіть у найважчих умовах. Для тих, хто прагне захищати Україну, досвід Катерини може стати джерелом натхнення та підказкою, як знайти своє місце в армії, зберігаючи при цьому власну індивідуальність.
За даними порталу: ukrainky.com.ua