## Світ на межі: Психічні розлади сягнули 1,2 мільярда випадків, а системи охорони здоров’я не справляються Нове масштабне дослідження, представлене в авторитетному медичному журналі “The Lancet” як частина Global Burden of Disease Study 2023, б’є на сполох: кількість людей, які страждають від тривожних і депресивних розладів, досягла астрономічної позначки в 1,2 мільярда. Фахівці застерігають, що глобальні системи охорони здоров’я не встигають за стрімким зростанням потреби в психологічній допомозі. 
Тривога та депресія: глобальна епідемія
За останні три десятиліття кількість осіб із психічними розладами майже подвоїлася. Левова частка цього приросту припадає на тривожні стани та депресію, які нині є найпоширенішими в усьому світі. У 2023 році, за оцінками дослідження, близько 1,2 мільярда людей у світі мали діагностовані психічні розлади, що на 95% більше, ніж у 1990 році. Особливо вражає зростання випадків великого депресивного розладу (на 131%) та тривожних розладів (на 158%). Дослідники наголошують, що забезпечення доступу до допомоги для людей з психічними розладами, особливо для найуразливіших верств населення, є прямим обов’язком держави, а не питанням вибору.
Наслідки для суспільства та економіки
Звіт класифікує психічні розлади як “масові захворювання”, що спричиняють значні страждання та тривалу втрату здоров’я. Їхній вплив виходить далеко за межі індивідуального досвіду, позначаючись на сім’ях, продуктивності праці, участі в ринку праці та створюючи додаткове навантаження на системи соціального захисту й охорони здоров’я.
Статеві відмінності та вразливі групи
Аналіз показує, що зростання психічних розладів не є однаковим для всіх. Серед жінок зафіксовано близько 620 мільйонів випадків, тоді як серед чоловіків – 552 мільйони. Хоча причини цієї різниці потребують подальшого вивчення, автори дослідження вказують на низку чинників, що частіше впливають на жінок: нижча самооцінка, більша стигматизація через тіло, вищі рівні домашнього та сексуального насильства, біологічні зміни (вагітність, післяпологовий період), кар’єрний тиск та структурна нерівність. Серед жінок найпоширенішими є депресія, тривожні розлади, стійкий депресивний розлад, біполярний розлад, анорексія та булімія. Натомість у чоловіків частіше діагностують нейророзвиткові та поведінкові розлади, зокрема РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності), розлади поведінки та аутизм.
Підлітковий вік та фактори ризику
Найвищий рівень навантаження на психічне здоров’я спостерігається серед підлітків віком 15-19 років. Це вказує на нагальну потребу в ранній профілактиці та спеціалізованих програмах підтримки для молоді. Серед ключових факторів ризику дослідження визначає сексуальне насильство в дитинстві, насильство з боку партнера та булінг. Ці чинники тісно пов’язані з розвитком таких станів, як шизофренія, депресія, біполярний розлад, тривожні розлади, поведінкові розлади та розлади харчової поведінки.
Комплексний вплив чинників
Важливо зазначити, що перераховані чинники ризику не можуть повністю пояснити масштаби зростання психічних розладів. Вплив цих факторів суттєво не змінився протягом часу і становив лише 18% втрати здорових років життя через інвалідність та хвороби у 2023 році. Автори дослідження підкреслюють, що на психічне здоров’я впливає складна взаємодія генетичних, біологічних, соціально-економічних (бідність, нерівність) та глобальних чинників (війни, пандемії, кліматичні зміни).
Криза доступу до допомоги
Незважаючи на те, що психічні розлади вже багато років є однією з провідних причин інвалідності у світі, глобальне навантаження продовжує зростати. Водночас системи психіатричної допомоги не розширюються пропорційно до збільшення потреби, що поглиблює кризу доступу до необхідної підтримки. — **Порада від Українка новини:** Це дослідження є надзвичайно важливим, оскільки воно не лише констатує тривожну статистику щодо психічних розладів, а й наголошує на критичній невідповідності між зростанням потреби в допомозі та спроможністю систем охорони здоров’я її забезпечити. Для українців, які особливо вразливі через війну, ця інформація підкреслює необхідність звертати увагу на своє психічне здоров’я, шукати доступні ресурси підтримки та вимагати від держави покращення доступу до якісної психологічної допомоги. —
Інформація підготовлена на основі матеріалів: zmina.info