Штучний інтелект як інструмент насильства: жінки в публічній сфері під ударом
Жінки, які активно діють у суспільному просторі, все частіше стикаються з новими та дедалі складнішими формами онлайн-агресії. Розвиток штучного інтелекту (ШІ) перетворив так зване “віртуальне зґвалтування” на доступний інструмент для зловмисників.
Про це свідчать висновки звіту ООН-Жінки, на який посилається The Guardian. Організація детально проаналізувала ситуацію, що склалася для жінок-правозахисниць, журналісток та інших публічних комунікаторок. Дослідники дійшли висновку, що поєднання потужних можливостей ШІ, анонімності в мережі та недостатнього правового захисту створює для них зростаючу загрозу.
Згідно з результатами опитування понад 600 жінок:
- 6% стали “героїнями” діпфейків.
- Майже третина отримувала небажані сексуалізовані повідомлення в інтернеті.
- Близько 12% повідомили про поширення їхніх зображень без згоди, зокрема, інтимного характеру.
ООН-Жінки пояснюють, що штучний інтелект не тільки спрощує вчинення насильства, але й значно посилює його наслідки. Керівниця напрямку протидії насильству щодо жінок Калліопі Мінгейру підкреслила, що анонімність та висока швидкість розповсюдження контенту в цифровому просторі роблять такі атаки особливо небезпечними.
Звіт наголошує, що для мільйонів жінок та дівчат цифровий простір фактично перетворюється на поле постійного насильства. Це змушує багатьох робити вибір: або ризикувати стати жертвою атак, залишаючись онлайн, або вдаватися до самоцензури, чи навіть повністю відмовлятися від публічної діяльності. Таке становище має серйозні професійні та особисті наслідки. Мінгейру застерегла, що витіснення жінок з цифрового простору завдає шкоди всьому суспільству, адже тоді втрачається можливість чути їхні голоси та історії.
Вона також зазначила, що це підриває вже досягнуті права, особливо в контексті зростання авторитарних тенденцій, ослаблення демократичних інститутів та поширення мізогінних онлайн-спільнот.
У звіті зазначається, що самі по собі технології посилюють гендерну нерівність: алгоритми платформ, прагнучи прибутку, активно поширюють мову ненависті. Деякі генеративні інструменти вже дозволяють створювати зображення оголених жінок без їхньої згоди або імітувати сцени сексуального насильства. Таким чином, ці інструменти стають доступними будь-якому кривднику.
Мінгейру пояснила, що ці атаки мають скоординований і цілеспрямований характер. Їхня мета — змусити жінок замовкнути, зруйнувати їхню професійну репутацію та витіснити з публічного простору. Вона пов’язує це з ширшим опором гендерній рівності, який організовані мізогінні мережі активно просувають у цифровому середовищі.
Інші дослідження підтверджують цю оцінку. Науковці дійшли висновку, що замовчування жінок в інтернеті — це не випадковий побічний ефект цифрового середовища, а системна та скоординована практика. Вони показали, що онлайн-платформи фактично роблять агресію зручною та вигідною для мізогінних користувачів: алгоритми підсилюють їхній контент, а тимчасові групи допомагають координувати атаки проти жінок.
Масштаби проблеми стали особливо очевидними цього року, коли з’ясувалося, що сотні тисяч користувачів зверталися до інструмента ШІ Grok із запитами “роздягнути” жінок на фотографіях. Пізніше німецька телеведуча Коллієн Фернандес заявила, що її колишній чоловік поширював у мережі створені ШІ порнографічні зображення з її участю.
Раніше виконавча директорка ООН-Жінки Сіма Бахус наголошувала, що насильство в інтернеті не залишається виключно в цифровому просторі. Воно проникає в реальне життя, сіє страх, змушує жінок мовчати, а в найгірших випадках призводить до фізичного насильства та навіть смерті.
Звіт також виявив серйозні наслідки для психічного здоров’я. Чверть опитаних журналісток та працівниць медіа повідомили про діагностовану тривожність або депресію через онлайн-насильство. Майже 13% отримали діагноз посттравматичного стресового розладу.
Через страх перед атаками багато жінок почали уникати обговорення чутливих тем або взагалі замовчувати свою позицію. 45% журналісток заявили, що практикують самоцензуру в соціальних мережах, а майже 22% — навіть у професійній діяльності.
ООН-Жінки закликають технологічні компанії впроваджувати ефективні механізми захисту та інструменти для подання скарг. Водночас уряди мають активніше реагувати: наразі менш ніж 40% країн мають законодавство, яке належним чином захищає жінок від кіберпереслідування та онлайн-домагань.
Нагадаємо, що діпфейки також використовуються як інструмент дезінформації та маніпуляції в контексті російсько-української війни. У соціальних мережах поширюється відео, створене за допомогою штучного інтелекту, де використано образ перекладачки жестової мови Тетяни Садовничої. На відео вона нібито тримає табличку “Вам брешуть” під час виступу Президента України Володимира Зеленського.
Російські ресурси активно розповсюджують цей ролик як “скандал в українському ефірі”, хоча насправді це фальсифікація. Фейкове відео розповсюдив російський Telegram-канал VOBLA. У дописі стверджувалося, що перекладачка нібито публічно “висловила протест” під час виступу голови держави, демонструючи образливі жести та табличку з написом. Згодом автори заявили, що після цього її нібито усунули з ефіру.
Порада від Українка новини:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто користується інтернетом, особливо для жінок, які активно представлені в публічному просторі. Розуміння загроз, пов’язаних з використанням ШІ для створення діпфейків та поширення шкідливого контенту, допоможе вам краще захистити себе. Крім того, ця новина спонукає до обговорення необхідності посилення законодавчого захисту від онлайн-насильства та відповідальності технологічних компаній за контент на їхніх платформах. Будьте уважні до інформації, яку ви споживаєте, та критично оцінюйте медіа-контент.
Джерело новини: zmina.info