Фото: Lars Dittrich
Щоразу, коли черговий бренд гучно анонсує нову лінійку з «веганської шкіри», я ставлюся до цього зневажливо. Бо якщо заглибитися в пресрелізи, зазвичай з’ясовується, що ця екоінновація — це старий поліуретан, до якого для ефектної історії додали трохи яблучної чи кактусової вичавки.
Ми всі дорослі й чудово розуміємо принципи сучасного грінвошингу. Тому новину про те, що на Міланському тижні дизайну буде представлено взуття з міцелію, я спочатку сприйняла з черговою порцією скептицизму.
Але потім я уважно роздивилася деталі, і мій внутрішній скептик дещо пом’якшився.
Фото: Lars Dittrich
Справа в тому, що Брюссельський вільний університет (VUB) та Королівський оперний театр Ла Монне зробили дещо справді незвичайне. Вони не просто прикріпили шматок вирощеного гриба до звичайної гумової підошви, щоб відзвітувати про сталий розвиток. Вони створили черевик, який повністю складається з чистого міцелію. Тобто коренева система грибів тут виступає не як декоративний елемент, а як основна структура.
Уявіть цю співпрацю: з одного боку — мікробіологи та дослідник-дизайнер Ларс Діттріх, які працюють у своїх лабораторіях, а з іншого — Марі Де Райк, головний швець оперного театру, яка звикла працювати зі шкірою, колодками та традиційними методами. Два абсолютно різні світи зіткнулися, щоб змусити живий мікроорганізм набути форми функціонального взуття. На це пішло два роки. Два роки спроб перетворити матеріал, який у природі росте пласкими листами, на об’єкт, здатний витримати вагу людини.
Щоб черевик не розвалився, Діттріх використав два різні штами грибів. Один з них змусили рости у вигляді щільної піни — з нього сформували підошву, яка витримує навантаження без будь-якого додаткового армування чи клею. Інший штам виростили як еластичний лист, що нагадує шкіру, і використали для верхньої частини.
Фото: Lars Dittrich
Мені подобається, що вони не намагаються видати цей прототип за щось стандартне та глянцеве. Черевик має підкреслено брутальний вигляд: відкриті шви, видима багатошаровість, нерівні краї. Він щирий у своїй недосконалості. Дизайнери ніби кажуть: так, це виросло в лабораторії, воно живе за своїми правилами, і ми не будемо приховувати це під виглядом ідеальних фабричних туфель.
Ларс Діттріх сам визнає, що це радше концептуальна заява — демонстрація того, що наука сьогодні здатна досягти з біоматеріалами.
А для майстрів з опери Ла Монне це був справжній виклик. Марі Де Райк зізналася, що перші зразки міцелію були далекі від того, з чим можна було б нормально працювати. Але вони наполегливо адаптували свої багатовікові методи ламінування шкіри під цей новий, незрозумілий матеріал, оскільки театр має стратегію «Зеленої опери» і справді шукає шляхи створення костюмів без шкоди для планети.
Увесь цей проєкт представлено у Dropcity — центрі архітектури та дизайну, розташованому в старих тунелях Центрального вокзалу Мілана. Там не просто поставили черевик на підсвічений подіум, а відтворили атмосферу справжньої біолабораторії. Ти ніби стоїш і спостерігаєш, як перетинаються біологія і мода, від перших культур у пробірці до готового виробу.
Фото: Lars Dittrich
Ларс Діттріх зараз працює на дуже тонкій грані — він створює абсолютно нову категорію матеріалів, намагаючись не скотитися до банальних гасел про «альтернативу пластику». І хоча ми навряд чи підемо купувати такі грибні черевики в найближчий торговий центр вже завтра, сам факт того, що це технічно можливо, дає надію. Принаймні на те, що колись «екологічне взуття» перестане означати взуття з нафтопродуктів.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви б наважилися взути таку брутальну «грибницю» чи для вас це занадто дивний експеримент?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🍄 Це справжнє майбутнє 🤨 Лише для виставок 💭 Маю власну думку
📊 Карта думок
🍄 Це справжнє майбутнє 0% 🤨 Лише для виставок 0% 💭 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media