Ліпосакція, ботокс, силікон. Спортзал, дієта, шопінг. Ми викладаємо немислимі суми, щоб Він оцінив наші інвестиції в себе і поділив з нами постіль. А далі – справа техніки, і Він наш? Не тут було! Він наш на ніч, і не факт, що цієї ночі буде продовження. Бо десь у примарному місці, під назвою «вдома», ховається його жабка з кривими ніжками, прищами та розчепіреними вушками, яку Він називає ніжно «улюбленою».
На жаль, як би далеко не зробив крок, але чоловіки люблять, перш за все, себе. Другим пунктом є ті, хто зможе його полюбити не менше. Йому не важливо, як сидить на тобі шуба з животиків рисі, або наскільки підкреслив твою красу татуаж брів. Він чекає тепла, затишку та турботи. Каструль, дітей та випрасуваних сорочок.
Цей негідник шукає безкоштовну служницю! Краще бути однією і виховувати пуделя, ніж витрачати свої безцінні молоді роки на таке чудовисько.
Якщо ми й далі міркуватимемо так само гламурно, то з собачкою під маразм і залишимося. У кращому випадку, з хлопчиком-альфонсом, який так ранимий і потребує нашого тепла та ласки.
Дівчата! Зупиніться! Це шлях – у нікуди! Для того щоб це зрозуміти, потрібно відкласти модний журнал і вимкнути ящик. І озирнутися. На жаль! Ми далеко не на Рубльовці. Ми не є моделі. І навіть не телезірки. Інвестиції в ботокс – не найкращий засіб вкладення грошей у період кризи. І нам потрібен не поціновувач пластичної хірургії.
Будемо чесні самі з собою – нам потрібний звичайний чоловік . Який захистить від негараздів нашого недосконалого життя. Якому ми, дурні, впадемо на плече і довіримося без решти. У таких відносинах будь-яка фальш немислима. Тому й ловити такого хлопця треба зовсім на іншу наживку.
Хіт сезону – простота та зрозумілість . Ботоксом та фітнесом ми його тільки налякаємо. Супертехнікою у ліжку теж. Найголовніше – не грати, не будувати, а стати тією, про яку він мріє – милою, доброю та пухнастою. Тому що якщо він одружується з дівчиною-кульбабкою, а в ліжку під час першої шлюбної ночі опиниться дама а-ля Леді Гага в відомому кліпі, то ми можемо серйозно пошкодити психіку своєму коханому.
Його треба любити . Туга, придихання, «жити без тебе не можу», напруженість у почуттях як натягнута струна, яка ось-ось порветься – це називається не кохання, а пристрасть. Швидко приходить, швидко йде, залишаючи в голові якийсь сумбур на кшталт «а що це було» і «де я прокинулася». Тільки коли ми відчуватимемо рівні, схожі на дружні почуття, ми зможемо жити разом з людиною, яку по праву називатимемо коханою. І навіть якщо нас будуть бити його носки, заховані в матраці, ми знайдемо в собі сили не бити через цей посуд, а просто прибрати їх і забути про цей інцидент.
Нудно та нудно? Аж ніяк! Побут – штука захоплююча і сповнена несподіванок та сюрпризів: то кран протікає, то дитина обкачається. І чомусь ці події становлять життя, а не кадр із глянцю.
То що треба вкласти в себе, щоб сімейне щастя відбулося?
Терпіння і домовитість . У вік фемінізму це здається минулим століттям. Цього досягти дуже складно. Простіше підібрати макіяж під аксесуари та найкращий столик у черговому шинку. Але любов варта того, щоб згаяти час і навчитися готувати, слухати і чути, чекати і зігрівати.
Як заперечення хочеться кинути: «І від таких дурень йдуть»? Так, буває, йдуть. Але до цього надовго з ними затримуються та залишають дітей, квартири та матеріальну допомогу. І іноді навіть вертаються. Тому що пам'ятають, що будинок – це місце, де на них чекають .