Київ провів перший з початку повномасштабної війни Марш жінок: боротьба за рівність та звільнення
8 березня у столиці України відбувся знаковий Марш жінок, який став першою масовою ходою такого формату в країні від часу повномасштабного вторгнення Російської Федерації.
Захід зібрав понад 2,5 тисячі небайдужих громадян, як повідомила кореспондентка видання ZMINA.
Основною метою цьогорічної акції було привернення уваги до нагальних питань прав жінок, досягнення гендерної рівності та обговорення викликів, з якими українки стикаються в умовах воєнного стану.
Марш проходив у форматі кількох колон, сформованих представницями провідних правозахисних та громадських організацій. Частина команди Центру прав людини ZMINA також долучилася до мирної ходи. Учасниці демонстрували плакати та скандували гасла, що підкреслювали важливість рівності, безпеки жінок та солідарності з тими, хто незаконно утримується в російському полоні.
Під час акції особливу увагу було приділено необхідності забезпечення рівних прав жінок у лавах Збройних Сил України, включаючи запобігання будь-яким проявам дискримінації та сексуальних домагань. Також пролунали заклики до посилення зусиль для звільнення українок, які залишаються в російському полоні, та забезпечення належної підтримки для них після повернення додому.
Окремим важливим пунктом програми були вимоги щодо недопущення обмеження прав жінок на законодавчому рівні.
На Марші також виступила Леніє Умерова, колишня цивільна бранка Кремля. Вона акцентувала увагу на систематичних переслідуваннях жінок на тимчасово окупованих територіях України та звернулася з закликом до якнайшвидшого звільнення всіх українців, які перебувають у російській неволі.
«Особливий цинізм полягає в тому, щоб оголосити війну жінкам, які не мають зброї. Росія бореться з журналістками, вчительками, волонтерками, пенсіонерками та студентками лише тому, що вони зберігають любов до своєї батьківщини, гідність та віддані своїм цінностям», – зазначила пані Умерова.
За її словами, серед тисяч українців, ув’язнених Росією, значна кількість – жінки. Вона назвала імена деяких з них, зокрема активістки Галини Довгополої, громадянської журналістки Ірини Данилович, кримчанки Оксани Сенеджук та журналістки з Мелітополя Яни Суворової, закликавши до їхнього негайного звільнення.
Читайте також: “Не народжувала – не жінка”? Чому 8 Березня – це не лише про материнство
Порада від Українка новини:
Ця новина є надзвичайно важливою, адже вона висвітлює ключові аспекти боротьби за права жінок в Україні під час війни. Вона підкреслює, що питання гендерної рівності, безпеки та звільнення полонених залишаються актуальними, навіть в умовах зовнішньої агресії. Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти суспільно-політичний контекст та підтримати рух за права жінок.
Оригінал статті: zmina.info
