Серед шанувальників письменника Оушена Вуонґа — Дуа Ліпа та Бʼєрк, а рядки з його поетичних творів прикрашають футболки з першої колекції Пітера До для Helmut Lang. Дебютний роман від надзвичайно талановитого сучасного американського літератора “На цій Землі прекрасні ми лиш мить” вийшов у видавництві ARTBOOKS — розповідаємо, чому ім’я Оушена Вуонґа варто закарбувати в пам’яті.
Реклама.
У 2019 році видатний в’єтнамо-американський автор Оушен Вуонґ представив свій роман виховання “На цій Землі прекрасні ми лиш мить”, миттєво здобувши статус зірки у Сполучених Штатах. Твір одразу ж посів місце у списку бестселерів The New York Times, був удостоєний кількох престижних літературних нагород. Оушен з’явився на сторінках Vogue та GQ, а його книги згадуються у розмовах Дуа Ліпи та Б’єрк. Фонд MacArthur Foundation визнав його генієм, а за перші три роки з моменту публікації “На цій Землі прекрасні ми лиш мить” було продано понад мільйон примірників цієї книги, перекладеної 40 мовами.
До свого знакового дебюту в прозі Вуонґ здобув визнання завдяки поетичним творам. Його перша збірка Night Sky with Exit Wounds (2016) була відзначена престижними літературними преміями, зокрема T.S. Eliot Prize, привернувши увагу критиків до нового голосу — глибоко особистого, політично обізнаного і водночас неймовірно мелодійного.
Водночас шлях Оушена до літературної слави був незвичайним. Він виріс у скромних умовах, його батьки були неписьменними в’єтнамськими біженцями. Англійську мову він почав опановувати лише в шкільні роки, а першу книгу прочитав у віці одинадцяти років. Поезія стала для нього ключем до оволодіння новою мовою, а також засобом кращого осмислення власного досвіду: війни, переселення, бідності, пережитих травм та дорослішання в міжкультурному середовищі.
Перехід до написання прози стався, коли Вуонґ вирішив викласти історію своєї родини та попереднього покоління з такою ж епічною широтою та відвертістю, які він бачив у визначних американських романах. Зокрема, у творі Германа Мелвілла “Мобі Дік”. Цю книгу він вирішив перечитати, коли оселився в Новій Англії. Оушена вразив не стільки сюжет про кита, скільки сам підхід до письма: Мелвілл дозволяв собі писати про все — від технічних подробиць китоловного промислу до філософії “білості”, не спрощуючи й не виправдовуючись перед читачем. Для Вуонґа цей твір став уособленням абсолютної авторської свободи. Він поставив собі чітке запитання: що станеться, якщо подібну безкомпромісність дозволить собі квір-автор, син іммігрантів?
Так з’явився роман “На цій Землі прекрасні ми лиш мить” — інтимна і водночас епічна розповідь про дорослішання, викладена у формі послання сина до матері, яка ніколи не зможе його прочитати (мати Оушена пішла з життя через рак молочної залози). Головний герой, якого називають Цуцик, пише своїй неписьменній матері, намагаючись подолати відстань за допомогою слів, поділитися тим, про що вони ніколи не могли говорити відкрито. Через цю глибоко особисту сповідь він відтворює історію своєї родини, яка розпочинається у В’єтнамі й продовжується в Америці — країні, що стала для них як шансом на виживання, так і джерелом нових травматичних переживань. У центрі оповіді — складні, суперечливі, але безумовні стосунки матері-одиначки та її сина. Роман чесно і без прикрас досліджує досвід імміграції, бідності, расової нерівності, вразливої маскулінності, сексуальної ідентичності та дорослішання в оточенні, позначеному насильством, залежностями та соціальною незахищеністю.
Книга базується на особистому досвіді автора. Дід Оушена був американським військовим під час війни у В’єтнамі, а бабуся — бідною міською мешканкою. Після падіння Сайгона родина розпалася, а згодом членів сім’ї чекали дитячі притулки та табори для біженців. Сам Вуонґ ще немовлям потрапив до США після кількох місяців перебування у таборі для біженців на Філіппінах. Мати письменника працювала в салоні краси, не володіючи англійською, тому родина жила у злиднях. Письменник зростав у будинку, де не читали книг, але часто переказували історії.
Дідусь Оушена був американським солдатом у В’єтнамі, бабуся — бідною містянкою
Подібно до персонажа книги, Цуцика, Вуонґ у підлітковому віці працював на тютюновій фермі в Коннектикуті. Там він відчув цінність фізичної праці та багато чого навчився від своїх тодішніх колег з родин Аппалачів та латиноамериканського походження. Тема бідності, досвід сезонної роботи, дорослішання в провінційній Америці початку 2000-х — з її попкультурою, зброєю, опіоїдною кризою — безпосередньо лягли в основу твору.
У певний момент Цуцик вступає у стосунки з Тревором, онуком власника тютюнових складів. Тревор живе в трейлері зі своїм батьком, який зловживає алкоголем, і харчується переважно фастфудом та “Спрайтом”. Для Цуцика цей зв’язок стає моментом самоусвідомлення: він вперше відчуває власне тіло як бажане і гідне любові, знаходить мову для близькості, якої йому бракувало в родинному та соціальному оточенні. Тревор виріс в умовах бідності, домашнього насильства та залежності, а їхня близькість існує як короткий, крихкий досвід юності, що не витримує тиску дорослого життя. Через цю історію Вуонґ говорить не лише про перше кохання, а й про власне становлення — про сором та прийняття, тілесність та ніжність, про усвідомлення власної гомосексуальності в середовищі, де маскулінність часто асоціювалася з агресією, мовчанням та емоційною замкненістю.
“На цій Землі прекрасні ми лиш мить” — інтимна і водночас масштабна історія дорослішання, змальована у формі листа сина до матері
У 2025 році другий роман Вуонґа — The Emperor of Gladness, який Опра Вінфрі включила до свого книжкового клубу, також привернув увагу світу. “Здатність Оушена Вуонґа брати героїв зі звичайним життям і надавати їхньому існуванню виняткового значення змушує кожного з нас по-новому подивитися на власне життя. Він — блискучий письменник, поет і справжній майстер слова”, — зазначила Опра.
В інстаграмі письменник поводиться не менш відкрито, ніж у своїх творах: ділиться порадами щодо письменницької майстерності та публікує щирі фотографії. Його не оминула увагою і модна індустрія: дизайнер Пітер До у своїй першій колекції на посаді креативного директора бренду Helmut Lang використав цитату з поезії Вуонґа — “they lied to you no one here was ever ugly”.
Паралельно з письменницькою діяльністю Вуонґ викладає курс креативного письма в Університеті Нью-Йорка. Студенти, за його словами, часто приходять із запитом на нову етичну та політичну чутливість. Багато молодих авторів прагнуть навчитися писати інакше — більш уважно ставитися до глобального контексту, до питань влади та репрезентації. Водночас традиційний літературний канон майже не дає їм прикладів такої чутливості, тож новому поколінню доводиться шукати власний шлях, як зазначає автор.
Оушен Вуонґ не раз підкреслював, що його світогляд сформував буддизм. Ця практика навчила його не ставитися до власної особистості з надмірною серйозністю та не піддаватися ажіотажу навколо успіху. Він зізнається, що його особиста мета в письменництві — довести творчість до внутрішньої завершеності, знайти форму, в якій можна буде поставити крапку і навчитися відпускати створене.