На шляху до медіа без дискримінації: комплексний план для гендерної рівності та безпеки
Забезпечення гендерної рівності, інклюзивності та протидія технологічно зумовленому гендерному насильству (TFGBV) у медіа-сфері вимагає скоординованих зусиль держави, громадських інституцій та самих медіа. Ключова мета – превенція дискримінації, запобігання насильству та формування безпечного професійного середовища.
Ці висновки представлені у дослідженні «Гендерний профіль українських медіа», яке вже третій рік поспіль готується Національною радою з питань телебачення і радіомовлення спільно з громадською організацією «Жінки в медіа».
Дослідження містить низку стратегічних рекомендацій. Зокрема, медіарегулятору пропонується, у тісній співпраці з громадянським суспільством, продовжувати щорічну верифікацію стану гендерної рівності та використовувати її результати для вдосконалення медіа-політик. Важливим аспектом є збір даних щодо гендерного представництва на керівних посадах, наявності політик недискримінації, а також умов для осіб з інвалідністю, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб під час процесів ліцензування та моніторингу медіа.
Регулятор також має ініціювати розробку кодексів рівності та безпечного цифрового простору у взаємодії з органами спільного регулювання. Ці документи стануть основою для встановлення стандартів недискримінації, збалансованого представлення різних груп та протидії онлайн-агресії.
Для ефективної боротьби з TFGBV рекомендується розробити міжсекторальний протокол дій за участю медіа, правоохоронних органів, Мінцифри та громадських організацій, а також налагодити моніторинг та документування випадків насильства. Прикладом такого інструменту є інтерактивна «Карта онлайн-атак на журналісток», запущена ГО «Жінки в медіа», яка включає розділ про атаки з використанням ШІ. Карта доступна українською та англійською мовами, дозволяючи відстежувати масштаби загроз та планувати контрзаходи.
Додатково, дослідження наголошує на необхідності розробки редакціями чітких протоколів реагування на онлайн-насильство. Ці протоколи мають охоплювати першочергові дії протягом 24 годин, процедури документування інцидентів, залучення юридичних та психологічних фахівців, а також механізми звернення до правоохоронних органів та відповідних платформ. ГО «Жінки в медіа» вже розробила відповідний посібник для медіа.
Черговим важливим кроком має стати впровадження гендерних аудитів у медіа-організаціях. Ці аудити дозволять об’єктивно оцінити ступінь інтеграції принципів рівності, виявити наявні недоліки та зміцнити потенціал редакційних команд. Як приклад, Суспільний мовник успішно пройшов такий аудит у травні-серпні 2025 року за підтримки International Media Support.
Крім того, медіа повинні інтегрувати освітні модулі з питань гендерної рівності, інклюзії та протидії TFGBV у програми навчання для редакцій, керівного складу та журналістських навчальних закладів. Актуальними залишаються онлайн-курси, тренінги, програми менторства та обміну досвідом.
Дослідження також закликає підтримувати лідерські програми для жінок у медіа-галузі, посилювати інклюзивність редакцій, забезпечувати доступність робочих просторів та умов праці для осіб з інвалідністю, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Важливою є розробка програм підтримки ветеранів і ветеранок, гарантування недискримінаційних умов працевлаштування та можливостей для перекваліфікації.
На завершення, медіа та громадські організації мають стимулювати проведення конкурсів, запровадження премій та відзнак за найкращі практики у сфері гендерної рівності, публічно презентуючи ці досягнення як взірець для наслідування.
Нагадаємо, що у 2025 році жінки вперше зайняли більшість у всіх професійних категоріях українських медіа: наразі вони становлять 57% редакційних колективів, тоді як чоловіки – 43%.
Порада від Українка новини:
Ця інформація є надзвичайно корисною для всіх, хто працює у медіа-сфері в Україні. Запропоновані рекомендації та дослідження стануть дієвим інструментом для побудови справедливішого, інклюзивнішого та безпечнішого медіа-середовища. Впровадження цих кроків допоможе як окремим журналістам, так і медіа-організаціям загалом покращити свої стандарти роботи та протидіяти дискримінації.
Оригінал статті: zmina.info