Розшифровуємо натяки в треках до 36-го дня народження поп-ідола
На початку своєї кар’єри Тейлор Свіфт одного разу зізналася в радіоінтерв’ю, що якби вона не стала співачкою, то працювала б криміналісткою або слідчою. І хоча цього не сталося, інтерес до розкриття таємниць залишив слід у її творчості: виконавиця заохочує шанувальників уважно, наче справжніх детективів, слухати та знаходити алюзії та приховані смисли в композиціях.
Про шифри та секрети у піснях Тейлор читайте в уривку з книги Роба Шеффілда «Як Тейлор Свіфт перевернула гру в попмузиці».
Ще на старті своєї кар’єри Тейлор залишала підказки для фанатів — на обкладинках альбомів, у ліриці треків, у відео та образах. У своєму дебютному альбомі, який вона створила у шістнадцять років, вона додала до текстів у буклеті компакт-диска зашифровані повідомлення, виділивши окремі літери великими, щоб передати прихований зміст кожної з пісень.
У композиції Teardrops on My Guitar це були слова «He’ll never know» (Він ніколи не дізнається). У Picture to Burn — «Go see a lawyer» (Зустрічайтеся з юристами/Йди до адвоката). У The Outside — «You weren’t alone» (Ти не самотня).
«Я додала ці таємні послання до кожного треку. Тож, якщо ви читаєте текст і думаєте: “Чому ця літера А велика?” — це тому, що вона є частиною шифру, і потрібно записати всі літери поспіль».
Цю ідею Тейлор запозичила у The Beatles. У рок-групи були платівки, які варто було програвати у зворотному порядку, щоб почути «Paul is dead, Paul is dead» (Пол мертвий, Пол мертвий).
«Я не могла зробити щось подібне з компакт-дисками, адже їх не можна відтворити задом наперед. Тому намагалася зробити все максимально загадково та моторошно, але на свій лад».
Здобувши більшу популярність, Тейлор ще більше захопилася цими інтелектуальними іграми. Щоразу, коли вона презентує новий альбом, таємниці та шифри стають невід’ємною частиною її творчого задуму.
Вона побудувала свою комунікацію з аудиторією як зі спільнотою, що вміє інтерпретувати. Чи не переходить вона межі? Постійно.
«Я лише думала про те, як натякнути на деякі речі, наприклад, як далеко це може зайти? Чи можна натякнути на щось, що з’явиться лише через три роки? Чи взагалі можливо планувати щось на такий тривалий термін?» — ділилася Свіфт у 2021 році.
Тейлор нічого не любить більше, ніж надсилати своїх прихильників у музичний пошуковий квест. Однак навіть у найсміливіших своїх фантазіях вона не могла уявити, як далеко зайдуть її шанувальники.
Свіфтологи використовують її музику для висування теорій: що Тейлор планує своє життя згідно із сонячними затемненнями, що вона все робить за 112-денними циклами (бо саме стільки пісень належало Скутеру Брауну, за їхніми підрахунками), або що вона має відношення до вбивства Дж. Ф. Кеннеді.
Слухачі сприймають її пісні як автобіографічні, хоча Тейлор завжди тримає найглибші секрети при собі. У класичному стилі Свіфт, вона прагне бути одночасно і загадкою, і детективом. Ось як їй вдається не відпускати нас.
Існує шляхетна традиція видатних авторів пісень створювати альбоми одне про одного. Вони закохуються, розлучаються, оплакують, загоюють рани, а потім знову беруться до роботи — занурюючи сум в альбоми-заклики та альбоми-відповіді.
Однак навряд чи знайдуться пісні про розставання, подібні до міфології Тейлор Свіфт і Гаррі Стайлза (Гайлор). Що б не означав для них їхній короткий роман у реальному житті, про який ні вона, ні він не поділилися навіть найменшою неприємною деталлю, адже вони обрали ставитися до цього з гідністю, — вони стали музами одне для одного, обмінюючись піснями.
Гайлор — це унікальний приклад того, як два блискучі розуми попмузики протягом років продовжують надсилати одне одному ці паперові літачки. І не тому, що між ними існує ворожнеча, а тому, що це творча золота жила. Вони роблять це й досі, ніби настільки сподобалася ця традиція, що не хочуть її покидати.
Як сказав Гаррі Кемерону Кроу з журналу Rolling Stone у 2017 році:
«Це найдивовижніший негласний діалог за всю історію».