30 січня – відзначається Собор Трьох Святих: значення, історія та звичаї

Християни східного обряду 30 січня вшановують Собор Трьох Святителів – день пам’яті Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Свято встановили на знак рівночесності трьох видатних отців Церкви.

30 січня - церковне свято Собор Трьох Святих: його значення, історія та традиції

Фото: pixabay

30 січня послідовники східного християнства святкують Собор Трьох Святителів – день вшанування пам’яті Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято було започатковано як вияв рівноправності трьох видатних діячів Церкви, які зробили вагомий внесок у формування християнського вчення. Докладніше про походження, значення та звичаї свята, читайте на УНН.

Походження та сутність свята

Собор Трьох Святителів бере свій початок у XI-XII століттях, у період правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У той час у Константинополі серед віруючих тривали дискусії щодо того, кого з трьох великих святителів слід вважати найважливішим. Тоді, згідно з церковним переданням, преподобному Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, наснилися всі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Золотоуст і Григорій Богослов. Вони повідомили священнослужителю, що всі вони рівні перед Богом. Відтоді було встановлено спільний день їхнього вшанування – 30 січня, який зберігається дотепер.

Хто такі Троє Святих

Василій Великий народився у забезпеченій та благочестивій родині у місті Кесарія Каппадокійська. З раннього віку він відзначався неабиякими здібностями до навчання та тягою до знань, що дозволило йому здобути освіту в провідних освітніх закладах свого часу.

Ставши архієпископом Кесарії, Василій Великий проявив себе як ревний захисник християнської віри, обдарований проповідник та реформатор богослужінь. Він опікувався сиротами та нужденними, впорядкував чернече життя та зробив значний внесок у розвиток літургійних практик. Саме за ці заслуги Церква удостоїла його почесного титулу Великого. Його пам’ять також відзначається 1 січня.

Григорій Богослов походив з Каппадокії і був близьким другом Василія Великого. Його батько, який був єпископом, рукоположив Григорія на священника, а пізніше він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.

Григорій здобув славу як один із найталановитіших проповідників свого часу. Його проповіді вважаються взірцями риторичного мистецтва. Саме він особливо акцентував увагу на доктрині про Святу Трійцю, яка стала фундаментом християнської догматики. За глибину богословської думки він отримав почесне звання Богослова.

Іоан Золотоустий був родом з Антіохії і був молодшим за Василія та Григорія приблизно на 20 років. Завдяки своїм видатним ораторським здібностям і глибоким знанням Святого Письма він швидко завоював повагу серед вірян. Згодом Іоан обійняв посаду архієпископа Константинополя. Його проповіді приваблювали численні аудиторії, адже він доступно пояснював тексти Старого та Нового Заповітів. За силу та красу свого мовлення його прозвали Золотоустим. До наших днів дійшло близько 800 його проповідей, а його твори були відомі на території сучасної України ще за княжих часів.

Традиції та заборони у день свята

У день Собору Трьох Святителів віряни відвідують храм, звершують молитви до святих та проводять час у сімейному колі. У цей день прийнято просити заступництва для захисників, зцілення для недужих, підтримки для вдів та сиріт.

Водночас, у день свята не радять сваритися, лихословити, розповсюджувати плітки або займатися важкою фізичною працею. За народними повір’ями, також не варто займатися прядінням, вирушати до лісу чи одягати одяг червоного кольору.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *