20 вересня у Києві відбувся щорічний дев'ятий Фестиваль думок, організований благодійним фондом East SOS. У рамках зустрічі відбулася дискусія на тему «Невидимі, небезпечні, окуповані. Як зробити так, щоб держава побачила людей під окупацією?». Під час сесії правозахисники окреслили основні проблеми, з якими стикаються громадяни України, що живуть під окупацією. Вони дослідили, як і держава, і пересічні громадяни з окупованої України можуть підтримувати контакт з ТОТ та максимально допомагати своїм співвітчизникам.
ZMINA підсумовує ключові моменти дискусії та найважливіші повідомлення.
Ольга Скрипник на дискусії «Фестиваль думок», Київ, 20 вересня 2025 р. Фото: Юлія Кузьменко / ZMINA
Діалог ініціювала голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник . Родом з Ялти, вона з власного досвіду розуміє труднощі, пов'язані зі становленням ВПО, адаптацією до нового міста та встановленням нових зв'язків. Ще у 2014 році вихідці з окупованих регіонів залишалися непоміченими державою – їх визнавав лише державний сектор. Розслідування злочинів, скоєних окупантами, розпочалися в Україні зі справ з Криму, а опір окупації, який тривалий час приховувався від уряду, проявився через правозахисні та журналістські зусилля в Криму. Наразі щонайменше 17 кримських журналістів перебувають у в'язницях, більшість з яких – кримські татари, зазначила Ольга.
З роками ситуація змінилася. Було створено Міністерство реінтеграції, а перед повномасштабним вторгненням було прийнято закон «Про соціальний та правовий захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Здавалося, що окремі особи стали більш помітними, особливо ті, хто виступав проти ТОТ. Однак, після початку повномасштабної агресії Російської Федерації, кількість злочинів під час окупації та жертв зросла, що призвело до розпуску Міністерства реінтеграції у 2024 році, а його обов'язки були розподілені між іншими, зазначила Ольга.
Слухачі дискусії «Невидимі, небезпечні, окуповані. Як зробити так, щоб держава побачила людей під окупацією?» Фото: Юлія Кузьменко / ZMINA
Наразі особи з окупованих територій не мають єдиного державного органу чи централізованого пункту, куди вони могли б звертатися з різними запитами та за допомогою. Ольга вважає, що ситуація в цьому плані ніколи не функціонувала ефективно, але зараз спостерігається регрес у державній політиці щодо видимості осіб у ТОТ.
Крім того, під час переговорів з Росією правозахисники з України не чули запитів щодо мешканців тимчасово окупованих територій.
«Якщо сама держава ніде не озвучить свої занепокоєння, то, зрозуміло, це не буде озвучено в міжнародних дискусіях. Наразі виникли певні ризики: ці особи, очевидно, не перебувають у центрі уваги уряду. Вони представляють мільйони людей, які постраждали в різний спосіб через збройну агресію Росії та залишаються під окупацією», – наголосив Скрипник.
Ольга Скрипник на дискусії «Фестиваль думок». Фото: Юлія Кузьменко / ZMINA
Ярослав Таранець , старший юрист благодійного фонду SOS East, продовжив розглядати ці питання. Він наголосив на важливості молодіжної політики. Він стверджував, що Україна не може дозволити собі втратити свою молодь та дітей через окупацію. На його думку, держава повинна врахувати це та стратегічно спланувати роботу з молоддю на наступні 10–15 років.
Щоб проілюструвати свою точку зору, він навів деяку статистику. У червні 2024 року на тимчасово окупованих територіях проживало 6 мільйонів осіб, зокрема 1,5 мільйона дітей. Зі запитів, надісланих до Міністерства освіти і науки України, «Восток SOS» виявив, що наразі 40 тисяч дітей на тимчасово окупованих територіях продовжують отримувати дистанційну освіту в українських школах, незважаючи на тиск, з яким стикаються ці діти та їхні родини.
Більше того, Російська Федерація вживає масштабних зусиль для знищення всіх слідів української ідентичності на окупованих українських територіях, що проникає в усі аспекти життя. Крім того, Росія значно інвестує в молодіжну політику. Якщо у 2014 році бюджет на це становив 1 мільярд 130 мільйонів рублів, то до 2024 року він зріс до 56 мільярдів рублів (приблизно 28 мільярдів гривень).
Ярослав Таранець на дискусії «Фестиваль думок». Фото: Юлія Кузьменко / ZMINA
Росія прагне замінити українську ідентичність ідеєю дітей як громадян Російської Федерації. Дітей добровільно або примусово залучають до мілітаристських рухів та організацій, таких як «Рух перших», «Юнармія» та «Орлятко».
«Ми повинні визнати, що це наші люди, це українці, яким потрібно підтримувати зв’язок з контрольованою територією. […] Україна також повинна створити для нас можливості залучити якомога більше людей та дітей, щоб забезпечити їхнє перебування в нашій культурній та освітній сфері та підтримувати контакт з Україною»
Источник
