13 травня за православним церковним календарем відзначається День апостола Якова-зоряного (Якова старшого), покровителя Іспанії і паломників. Разом з рідним братом Іоанном Богословом він був наближеним учнем Ісуса Христа. Це перший апостол, який постраждав за віру, і єдиний, про смерть якого є згадка в Новому Завіті, інформує Ukr.Media.
Життєпис
Будучи вже зрілим чоловіком, Яків з молодшим братом і батьком Заведеєм заробляв на життя риболовлею. Але одного разу Спаситель покликав братів за собою. Не роздумуючи, вони залишили своє ремесло і пішли за Месією, ставши його улюбленими учнями. Разом з апостолом Петром були свідками Преображення Господнього, воскресіння дочки Іарія, були присутні на молитві в Гефсиманському саду.
Коли на 12 учнів Христа зійшов Святий дух, Апостол Яків Зеведеїв став місіонером, щоб свідчити про Христа. Мандруючи по різних країнах, дійшов до Іспанії, всюди розповідаючи про Спасителя і християнство. Слово апостола володіло великою силою, і тисячі людей приймали нову віру.
Коли Яків повернувся до Єрусалиму, фарисеї найняли філософа Гермогена, щоб викрити проповідника у брехні. Але той не зміг протистояти вірі і силі духу апостола і разом зі своїм учнем увірував у Христа. Тоді противники християнства донесли на місіонера царю Іроду. Але Яків все одно продовжував проповідувати. Донощик, вражений самовідданістю апостола, розкаявся і всенародно прийняв християнську віру. Вважається, що ці події відбувалися в період 42-44 рр.
Переказ свідчить, що останки святого склали в човен і спустили у води Середземного моря. Він доплив до Іспанії. У тому місці, де їх викинуло на берег, пізніше виникло місто Сантьяго-де-Компостела, нині другий за значущістю центр християнського паломництва. Там в католицькому соборі Св. Якова знаходяться мощі святого.
На образах Святий Яків (в Іспанії його називають Сантьяго Матамороса), зображується в образі старця з посохом подорожнього і раковиною морського гребінця. Остання вважається символом паломників, які здійснюють шлях до мощів апостола.
Народні традиції та повір'я
Свято не відзначалося пишно і урочисто, тому що люди були зайняті на польових роботах. Але зате в цей день проводився такий ритуал: кожен намагався обтертися березневою водою, яку топили зі снігу і зберігали на випадок хвороби. Звичай був пов'язаний з легендою про те, що в снігах ховаються простудні хвороби, які звільняються з настанням тепла. Їм протистоїть тала вода. Подорожній перед дорогою також повинен був омитися цілющою водою, помолитися Якову і попросити заступництва.
Зіграти весілля в травні вважалося поганою прикметою, тому Яків Теплий був останнім днем, коли можна було свататися. Засилати сватів до дівчини в травні означало надати неповагу всій її родині.
Наші предки вірили, що жінки, народжені на Якова зоряного, будуть нещасні у коханні, але зате будуть хорошими свахами.
Прикмети
По погоді на Якова Теплого судили про майбутнє літо:
- Якщо день сонячний, а небо ясне — літо буде спекотним.
- Напередодні ввечері небо зоряне, а з півдня дме теплий вітер — чекайте грозове, але врожайне літо.
- Зоряне небо при відсутності вітру — до посухи.
- У березі багато соку — літо буде мокрим.
- До дощового сінокосу хмари зі сходу.
- Теплий день з дощиком — до багатого хлібороду.
- Бджоли ховаються у вулики — холодів вже не буде.
Джерело: ukr.media
