Голда Меїр, яка народилася 3 травня 1898 року в Києві, була першою жінкою-прем'єр-міністром Ізраїлю, однією з його засновників, успішним політиком, справжньою “залізної леді”. Вона стала “аномальним явищем” для тодішньої патріархальної влади, зокрема через свою залізну рішучість у поєднанні з шармом, доброзичливістю, безкомпромісністю і повною відданістю своїй країні. На честь її дня народження ми вибрали найцікавіші факти з її біографії, яка вийшла нещодавно. Історії, які надихають і нагадують: шлях до успіху простим не буває.
Реклама
Голда Меїр народилася в Києві в бідній єврейській родині
Її батько був теслею, мати — годувальницею. У сім'ї було 8 дітей, проте вижили з них тільки троє — сама Голда й дві її сестри. Чотири хлопчики і дівчинка померли незабаром після народження. “Старша сестра Голди Шейна часто втрачала свідомість у школі, тому що виходила з дому вранці голодна, а її молодша сестра Ципка невтомно стогнала. Щоб зустріти Священний день відпочинку в п'ятницю ввечері, сім'я почувалася щасливою, якщо вдавалося зберегти трохи сушеної риби і потім поїсти її з картоплею”.
У пам'яті жінки залишилися спогади про єврейські погроми, якими ознаменувався початок XX століття
“Одного разу, коли вона грала з подругою на запорошених вулицях свого рідного міста Пінська, п'яний селянин схопив двох дівчаток і стукнув їх головами.
— Ось що ми зробимо з євреями, — сміявся він.
Через кілька тижнів, коли Голда зі своїми друзями будували з бруду замки на стежці, повз верхи їхав козацький загін, розмахуючи в повітрі шаблями і батогами. Замість того, щоб минути дівчаток, вершники, перестрибуючи їх, горланили: "Смерть жидам!"”. Тодішній Київ і Пінськ були небезпечними для єврейської сім'ї. Тому в 1903 році батько відправився на заробітки в США. Три роки по тому дружина і дочки приєдналися до нього і оселилися в Америці.
У 14 років Голда Меїр працювала за 10 центів на годину
Голда Меир с президентом США Ричардом Никсоном
Сім'я Голди жила в Мілуокі, штат Вісконсін. Закінчивши перший ступінь місцевої школи, дівчина вирішила далі вчитися в Денвері. Однак їй не вистачало грошей навіть на квиток, а батьки були проти переїзду. Тому чотирнадцятирічна Голда стала працювати вчителькою англійської мови для нових емігрантів, заробляючи по 10 центів на годину.
Врешті-решт вона таки покинула рідну домівку, залишивши записку з проханням не турбуватися про неї.
Мати Голди – Блюма Мабович – мала своє уявлення про жіночу долю, через що між нею і дочкою часто траплялися суперечки
“Блюма ж мала інше бачення майбутнього Голди: дочка мала знайти роботу клерка в центрі міста, а потім, як пізніше сказала Голда, повинна була "вийти заміж, вийти заміж, вийти заміж". Голда була "дерваскене шейне мейделе", прекрасною передовою дівчиною, яка закінчить школу і буде бездоганно розмовляти англійською. Вона була нагородою, добрим уловом, тому могла б вийти заміж за гарного фахівця, який забезпечив би їй життя без душевного болю і приниження, від чого так страждала сама Блюма.
— Ти можеш стати дуже розумною господинею, — говорила Голді мати. — Але ніколи не станеш дуже розумною жінкою”.
У 1917 році Голда вийшла заміж за Морріса Меєрсона, який поділяв її погляди
Голда Меїр з Джоном Кеннеді
“Напередодні Різдва 1917 року кілька друзів і сім'я зібралися в будинку батьків Голди, щоб стати свідками церемонії. У Голди не було подружок, шикарного плаття, ніхто не обслуговував їхнє весілля. У відповідності зі своїм самосприйняттям, вона була одягнена у звичайний сірий крепдешиновий костюм –"найпростіший з простих", як вона це назвала, а Блюма подала варену картоплю, оселедець і бісквіт. Але цього разу Голда підкорилася бажанням матері, відмовившись від громадянського розпису заради рабина і хупи”.
Через кілька років після весілля подружжя переїхало в Палестину.
Подружжю доводилося жити в злиднях
В Єрусалимі Голді та Морісу доводилося жити в маленькому будиночку з двох кімнат без опалення. У 1924 році на світ з'явився їхній син, згодом — донька. Щоб мати можливість платити за будинок, Голда брала додому чужу білизну і прала її в тазі, нагріваючи воду на вулиці.
Голда Меїр стала однією з 38 осіб, які підписали Декларацію незалежності Ізраїлю
Голда Меїр
До цього моменту жінка упродовж кількох років займалася громадською діяльністю, а в 1948 році відбулося підписання Декларації про незалежність Ізраїлю. Голда Меїр стала однією з підписантів. Так здійснилася мрія майбутнього прем'єр-міністра — вона на власні очі побачила, як народжується незалежна Ізраїльська держава.
Наступного дня після підписання Декларації на Ізраїль напали об'єднані війська Єгипту, Сирії, Лівану, Йорданії та Іраку. Тоді почалася політична кар'єра однієї з найвидатніших жінок в світі. Вона працювала послом у Москві, потім — керувала міністерством праці та соціального забезпечення, міністерством закордонних справ Ізраїлю. 17 березня 1969 року Голда Меїр стала першою в історії жінкою — прем'єр-міністром Ізраїлю.
