Поділитися
Сьогодні виповнюється 37 років чарівній Еммі Стоун — власниці двох нагород “Оскар” і актрисі, котра заново відкрила себе завдяки співпраці з режисером Йоргосом Лантімосом.
Реклама.
“Я жодному з постановників так не довіряю, як йому”, — зазначає Емма Стоун про грецького митця. Їхня взаємодія, що тягнеться вже понад сім років, виявилася надзвичайно плідною. Спочатку була “Фаворитка” (2018) — розповідь про англійську королеву Анну Стюарт, де Стоун втілила Абігейл, незаможну родичку, яка прагне отримати прихильність норовливої монархині за будь-яку ціну. Далі — короткометражна стрічка “Блеяння” (2022). А згодом — три сміливі кінокартини, що показали Емму Стоун абсолютно інакше: як розкуту, неприборкану жінку-дитину, яка відважно досліджує світ і власну сексуальність у “Бідолашних створіннях” (2023); як виконавицю трьох екстравагантних ролей у “Видах милосердя” (2024); і як безжалісну директорку фармацевтичної компанії, яку викрадають, мучать і змушують постригтися наголо, — у новій кінострічці “Буґонія”, що саме зараз демонструється в українському прокаті.
За фабулою “Буґонії”, двоє одержимих конспірологією юнаків викрадають впливову генеральну директорку великої корпорації, будучи переконаними, що вона — інопланетянка, яка має намір знищити Землю. Її героїня Мішель — надзвичайно успішна СЕО мегакорпорації, яка починає ранок із купи харчових добавок і тренування з карате, перш ніж одягнути чорні Christian Louboutin, сісти у власний джип і вирушити до розкішного офісу.
Полонена Мішель усвідомлює, в який ненормальний дім вона потрапила. Після безуспішних спроб довести, що вона не прибулець, жінка знаходить інший спосіб — риторику, в якій виявляються її справжні вміння. Саме тут розкривається її характер успішної корпоративної пані, оскільки вона б ніколи не досягла подібних вершин без навички вести найскладніші перемовини. Вона приймає умови гри та визнає свою неземну природу, висловлюючи готовність співпрацювати з цими нездоровими чоловіками, імпровізуючи нашвидкуруч і сподіваючись на визволення.
Одна з найвражаючих сцен фільму — мить, коли Стоун голить голову начисто: викрадачі впевнені, що саме через волосся інопланетянка підтримує зв’язок зі своїми. Цей епізод лише підкреслює “неземність” самої Емми Стоун: великі виразні очі, чіткі обриси обличчя, бліда шкіра та неймовірна акторська майстерність стають ще більш ефектними — і навіть дещо тривожними — коли вона позбавляється свого рудого волосся.
Під час пресконференції на Венеційському кінофестивалі Стоун зізналася, що це була найкомфортніша зачіска в її житті. Вона зробила це прямо на знімальному майданчику, але з однією умовою: Лантімос мав поголитися теж. “Спочатку він поголився сам, а потім — мене. Потім ми просто підстригали волосся кожні декілька днів. Підготовка до зйомок вранці займала зовсім небагато часу — і це було чудово”, — пригадує Стоун.
Змінити зовнішність чи вийти за межі звичної естетики — для більшості актрис досі виклик, але не для Емми Стоун, яка заявляє, що в роботі з Лантімосом почувається настільки вільно, що готова на все.
“Я познайомилася з Йоргосом близько десяти років тому за обідом, щоб поговорити про “Фаворитку”, — ділиться спогадами Стоун в інтерв’ю Variety. — На той момент я бачила лише два його фільми — “Ікло” та “Лобстер”. Мене одразу вразило, наскільки він доброзичливий — з ним легко порозумітися. Можливо, це звучить дивно, але він зовсім не схожий на свої кінострічки. Я очікувала, що він буде набагато радикальнішим. Ми чудово провели час, працюючи разом над “Фавориткою” — так почалася наша співпраця”.
Лантімос знаний своєю вимогливістю та тим, що змушує акторів іти на ризики, переважно пов’язані з тілесністю — чи то жорсткі й відверті сексуальні епізоди, як у “Бідолашних створіннях”, чи гоління голови, чи епізоди сварок, як у “Бугонії”, до яких Стоун готувалася кілька місяців поспіль. “Йоргос любить танцювати — і я теж, — тому, коли ми працювали над “Бідолашними створіннями”, ми багато часу присвятили тому, як Белла, моя героїня, ходить і рухається, — розповідає Емма. — Багато моїх стосунків із тілом — принаймні у кінострічках Йоргоса — пов’язані з викликом постійного перетворення внутрішньої емоції на щось фізичне й зовнішнє”.
На лівому передпліччі, трохи вище зап’ястя, у Стоун є невеличке татуювання із зображенням чорних дроздів. “Це татуювання натхненне піснею The Beatles “Blackbird”, — поділилася вона в одному з інтерв’ю. — Мені дуже подобається рядок “Take these broken wings and learn to fly” (“Візьми ці зламані крила й навчися літати”). Ця пісня — про перетворення скрутних моментів на щось важливе”.
Трансформування власних побоювань і вразливостей на силу — її основний підхід у професії. Минулого року Емма Стоун здобула свій другий “Оскар” за фільм “Бідолашні створіння” Йоргоса Лантімоса, де грає Беллу Бакстер — юну жінку, що живе у вікторіанській Англії й отримує пересадку мозку немовляти, після чого починає пізнавати життя від самого початку. Її героїня — збуджена, різка, смілива й незручна, і складно уявити в цій ролі когось, крім Стоун, з її гнучкістю, пластичністю та емоційною відвертістю. Варто зазначити, що сама акторка, яка з дитинства потерпає від підвищеної тривожності та нападів паніки, зізнається: саме завдяки Беллі Бакстер вона змогла перетворити власну тривожність на суперсилу.
Емма Стоун народилася в Аризоні й виростала в консервативному, за її словами, середовищі. Із семи років страждала від сильних панічних атак — першу пережила, коли була в гостях у однокласниці: “У мене просто почало стискатися в грудях, і я думала, що нам треба вибиратися з помешкання, бо мені здавалося, що будинок палає”, — згадує акторка. У вісім років Емма боялася виходити з дому та йти до школи, соромлячись своїх панічних атак, які ставали дедалі сильнішими. Відтоді вона почала займатися з терапевтами, але впродовж життя пережила ще сотні атак, впоратися з якими їй допомогло акторство.
У 11 років Емма вперше вийшла на сцену молодіжного театру в рідному Скоттсдейлі, згодом батьки перевели її на домашнє навчання, а в 15 вона разом із мамою переїхала до Каліфорнії, щоб відвідувати кастинги. За її словами, вона “йшла на кожне шоу на каналі Disney й прослуховувалася на роль доньки в кожному ситкомі”. Виступи допомогли їй у дитинстві спрямувати енергію в інший напрямок, висловити себе. “Акторство — це терапія, особливо в дитинстві було важливо мати таку розраду”.
Стоун зробила собі ім’я та кар’єру, знімаючись у фільмах жахів, комедіях і блокбастерах — від “Легковажна я”, “Зомбіленд” і “Людини-павука” до “Ла Ла Ленду”, де продемонструвала музичні й танцювальні таланти, та “Бердмена”, за який отримала свій перший “Оскар” за роль другого плану. Однак, здається, саме знайомство з Лантімосом дало їй відвагу показати себе справжньою — незручною, іноді непривабливою, іноді незрозумілою, дивною. Стоун багато говорить про фемінізм і сексуальність, про права жінок і право людей бути різними, а акторство сприймає як спосіб вивільнення.
Рік тому, в інтерв’ю напередодні виходу фільму “Бідолашні створіння”, вона зізналася: “Одна з головних суперздібностей Белли — не займатися самоосудом, не соромитися й не зважати на ті соціальні домовленості, які кожна дівчина укладає в дитинстві чи юності із соціумом. Я зрозуміла, з чим була пов’язана моя постійна болісна тривога — з тим, що я безперервно спостерігала за собою збоку та оцінювала себе”.
Розкриватися в ролі та бути вільною Стоун допомагає також її зацікавленість до світу. Розповідаючи про роботу над “Буґонією”, вона згадує одного зі своїх улюблених авторів — і загалом “улюблених людей” — астрофізика та популяризатора науки Карла Сагана, який писав, зокрема, про можливість існування життя на інших планетах і вважав, що знання про космос допомагають нам краще розуміти наш власний світ. “Обожнюю його сміливість”, — говорить Емма Стоун.
